Балажер

Палац родини Погані

Балажер вперше згадується в 1323 році як Болошей.

Інші згадки: 1323: Balasey, 1349: Balase, 1461: Balasce, 1542: Balaſe, 1550: Balaſer, 1552: Balaſe, 1564: Balaſſe, 1570: Balaſe, 1773: Balasér, 1808: Balazsér, Baláţiowa, Balazsiova, 1851: Balazsér, Balasijovo, 1864/65: Balazsér, 1877: Balazsér, 1913: Balazsér, 1925: Balaţer, 1930: Blaţejovo, 1944: Balazsér, 1983: Кузьмине, Кузьмино, 1995: Балажер.

Поселення було успадкованим маєтком Габріеля, сина Томаша Яноші, що доглядав за королівськими лісами.

У 1327 році король Карл Роберт повернув маєток попереднім власникам.

У 1461 році ним володів Жігмонд Шурані і його сини.

В 1566 році, було розграбовано татарами.

У 1567 році угорський король Максиміліан ІІ під час рейдів його армій зруйнував це село.

Землі Балажеру часто поділялись між різними поміщицькими родинами, у тому числі знатними, такими, як Перені.

- В селі розташований невеликий палац із парком — маєток часів 20-х років 20-го століття, що належив родині Чебі Погань.

Мешканці села називають маєток угорським словом «Каштей» (палац), і знаходиться він на однойменній вулиці. Після 2-ї світової війни тут розташували школу, а потім — центр для військової підготовки старшокласників. Той період негативно відобразився на садибі: значну частину великого парку було вирубано, на звільнених місцях було побудовано низку будиночків для літнього таборування молоді, яка готувалась до призову в армію. До палацу ж з тилу приєднали недоречні прибудови, які сильно псують його задню частину, тому урочисто і шляхетно він виглядає лише з фасаду. За переказами, під одним із вцілілих дерев, за заповітом був розвіяний прах представника роду власників маєтку.

На початку 2000-х років приміщення колишньої садиби отримала реформатська церква, і влаштувала в ньому Центр Конференцій «Бейтел». Тепер тут проводяться семінари та лекції з релігійної тематики, а влітку в колишньому маєтку відпочиває, навчається та розважається позмінно понад тисяча підлітків реформатського віросповідання, з Берегівщини та Мукачівщини. Живуть вони в зручних кімнатах на 6-8 ліжок, з усіма вигодами, розміщеними як у палаці, так і в колишніх будиночках «курсантів», а також у переробленому на комфортний гуртожиток колишньому стрілецькому тирі. В міжсезоння частина приміщень використовується в якості гостелу.

В XV ст. в селі була побудувала римо-католицька церква на честь Святого Борнобаша. В 1558 р. місцеві жителі прийняли реформаторську віру, і храм змінив конфесію. В 1801—1803 рр. церква була відреставрована та перебудована. З 1991 р. в селі діє також новозбудований реформаторський храм.

Реформатська церква, 1801—1803 рр.

Греко-католицький храм був побудований в 1897 р., на честь Св. Петра і Павла. В радянські часи храм відібраний в православну парафію.

Греко-католицька церква, 1897 р.

- палац із парком  20-х років 20-го століття, що належив родині Чебі Погань.

- під одним із вцілілих дерев, за заповітом був розвіяний прах представника роду власників маєтку.

- документальний фільм «Балажер. Корегування реальності» про село Балажер, який виграв нагороду «Кращий документальний фільм» на 33-у Інтернаціональному фестивалі студентських фільмів у Мюнхені.

- у XV ст. в селі була побудувана римо-католицька церква на честь Святого Борнобаша

- греко-католицький храм 1897 р., Св. Петра і Павла

- з 1991 р. в селі діє реформаторський храм.

• Бращайко Михайло — український політичний діяч Закарпаття, Голова конституційно-правничої комісії Сойму Карпатської України.
• Берегівчанка, студентка Цюріхського інституту мистецтв, Леся Кордонець зняла документальний фільм «Балажер. Корегування реальності» про село Балажер, який виграв нагороду «Кращий документальний фільм» на 33-у Інтернаціональному фестивалі студентських фільмів у Мюнхені. Режисеру на прикладі старого громадського автобуса вдалося показати історію віддаленого прикордонного регіону в Європі та утопічні сподівання соціалістичної держави.

• Яноші та Балажер — туристичне передмістя Берегова
• «Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини»