Балка Водяна (Покровський район)

Балка Водяна — балка системи річки Казенний Торець загальною протяжністю 8,5 км. Витоки струмку балки Водяна знаходяться в районі міста Родинське Покровської міськради Донецької області, гирло — на північно-західній околиці смт Новоекономічне Покровського району. Впадає в струмок балки Грузська, ліву притоку річки Казенний Торець. Притоком струмка балки Водяна є струмок балки Осинова (Осинувата)[1][2].

Балка Водяна
Витік
Гирло
Країни:  Україна
Регіон Покровський район
Довжина 8,5 км
Ідентифікатори і посилання
Балка Водяна
Балка Водяна
Балка Водяна
Балка Водяна, ставок «Маркове»
Балка Водяна, вид на став-освітлювач шахти «Капітальна»

Історичні назви
  • яр Брудний — характеризує стан ґрунту по балці[3];
  • балка Спірна — по балці проходила межа між землями селян Новоекономічного і поміщика М.Чапліна, а землі на межі часто були предметом суперечок між сусідями[4][5];
  • балка Водяна — характеризує водний режим по балці, оскільки тут відомі джерела, що б'ють і виходять з порід кам'яновугільної та пермської формацій[2][6][7].

Оскільки уздовж балки на протяжності бл. 6 км (з 8,5 км) розташоване велике село Красний Лиман, місцеві мешканці називають балку «Лиманською». Крім того, на початку ХХ століття її називали «балкою Муханова», оскільки тут був розташований хутір Муханова.

В межах міста Родинське яр Брудний на початку ХХ століття продовжувався на північ на 2-2,5 км від нинішніх витоків струмку балки (в районі міського ринку) — до району в 1 км на північний схід від станції Родинська[3]. Називали це продовження «балкою Пасіка», оскільки в 30-ті роки тут була колгоспна пасіка.

По балці Водяна розташовані очисні споруди міста Родинське, ставок «Марково» (за селом Красний Лиман, знаходиться у занедбаному стані) і пруд-освітлювач шахти «Капітальна» (майже біля гирла)[1]. Біля ставку «Маркове» знаходиться Казенний ліс. По Осиновій балці є пруд-освітлювач шахти «Родинська», по Берестовій — освітлювачі шахти «Краснолиманська».

В долині балки Водяна знаходили залізну руду і кам'яне вугілля; останнє тут розробляли в кустарний і напівкустарний спосіб. Відомі шахти, що працювали у маєтку Мирна Долина (район ставку «Маркове»), на східній околиці села Красний Лиман і в 500 м від братської могили радянських воїнів і будівлі колишньої сільради. Рештки відвалу породи останньої шахти збереглися до наших днів (2017 рік). Працювала мала шахта і біля злиття струмків балок Осинова й Берестова — це в районі ставків-освітлювачів шахти «Краснолиманська»[6][7][8][9][10].

Див. також

Шахти Красного Лимана

Примітки
  1. Карта Генштаба. Квадрат М-37-123 Доброполье // Старинные карты.
  2. Лист 26-15 Троицкое с привязкой. Трёхверстовка. Военно-топографическая карта Шуберта // Это место.
  3. Планы генерального межевание Екатеринославской губернии. Карты ПГМ Бахмутского уезда.
  4. И.Вильсон (1859). Екатеринославская губерния с Таганрогским градоначальством. Список населенных мест по сведениям 1859 года. СПб.
  5. Луковенко С.П. Разино. На спорной меже // Форум газеты ПОИСК: Історія навколишнії сел і селищ округи.
  6. Носов А.А. (1-й), Носов А.А. (2-й) (1868). Описание Западной части Донецкого каменно-угольного кряжа. СПб.
  7. Гуров А. В. (1893). Гидрогеологическое исследование (изучение подземных и родниковых вод) Павлоградского и Бахмутского уездов Екатеринославской губернии в виду обводнения и орошения края, с приложением главы о полезных ископаемых (Отчет Екатеринославскому губернскому земству). Х.
  8. Н.И.Спельт. Проходка плывуна шахтою № 3 на Новоэкономическом руднике Донецко-Грушевского Акционерного Общества каменноугольных и антрацитовых копей // Горный журнал, № 4-5. 1916.
  9. Отчёт начальника Горного управления Южной России за 1913 год. Екатеринослав. 1914.
  10. Гапеев А.А. (1927). Геологический очерк Западной окраины Донецкого бассейна. Л.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.