Вугільна компанія «Краснолиманська»

Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» знаходиться поблизу міста Родинське Покровського району Донецької області.

Вугільна компанія «Краснолиманська»
Вугільна компанія "Шахта «Краснолиманська»"
Країна  Україна
Розташування Родинське
48.362974° пн. ш. 37.240503° сх. д. / 48.362974; 37.240503
Власник держава
Виробнича потужність 1,8 млн. т на рік
Марка вугілля Гк, Ге, Жк
Категорія за газом небезпечна за раптовими викидами, небезпечна за пилом
Рік будівництва 1958
Технологічна схема
Пластів в роботі 3 (k5, l3, m24)
Схема розкриття вертикальними стволами і капітальними квершлагами
Спосіб підготовки панельна
Система розробки ствопова
Основні горизонти 210; 545; 845
Кількість стволів 5
Кількість лав 2
Глибина розробки 650-1150 м
Запаси вугілля
Робочі пласти k5, kн5, l3, m24
Резервні пласти k8, l1, l12, l2, l5, l8, m2, m04, m25
Відпрацьовані пласти l7
Вугільний басейн
(район, родовище)
Покровський вугленосний район Донбасу
Сайт krasnolimanskaya.com.ua
Додаткова інформація

У складі компанії — шахта «Краснолиманська» і збагачувальна фабрика «Краснолиманська».

Шахта «Краснолиманська»

Поле шахти «Краснолиманська» розміщується в Покровському районі Донецької області України.

Поблизу шахти «Краснолиманська» знаходяться шахти «Центральна», «Родинська» та ім. О.Г.Стаханова. За 5 кілометрів на захід від шахти через місто Родинське проходить залізниця Лозова-Покровськ, з якою шахта з'єднана під'їзними коліями. З населеними пунктами, що оточують шахту, та містом Покровськасфальтованими автошляхами.

Основним джерелом водопостачання є Карловське водосховище. Електропостачання в районі забезпечує Курахівська ТЕС.

Шахта побудована за проектом інституту «Дніпродіпрошахт» і введена в експлуатацію у 1958 р. з проектною потужністю 1200 тис. т вугілля на рік. Після завершення робіт по реконструкції і введення в експлуатацію горизонту 545 м проектна потужність збільшена до 1.8 млн т за рік. Пізніше встановлена виробнича потужність була збільшена до 2100 тис. т за рік, максимальна фактично досягнута потужність — 3 370 тис. т (2000 р.).

Розрахований термін служби шахти — до 2010 року, однак в зв'язку з тим, що шахта добувала в окремі роки 2,5 і більше млн т вугілля, основні запаси було вичерпано раніше. Для продовження терміну служби введено у відробку резервний блок (пласт m24) і готується до відробки заскидова частина, розкриття якої ще не закінчено. Шахта зберігає високий рівень добування за рахунок запасів, переданих їй від шахти ім. О. Г. Стаханова.

Шахту віднесено до небезпечних за раптовими викидами вугілля і газу; небезпечна за вибуховістю вугільного пилу.

Розкриття шахтного поля зроблене 5-а вертикальними стволами і капітальними квершлаґами на горизонтах 210, 545 та 845 м. Максимальна глибина 875/954 м (1990/1999). Протяжність підземних виробок 80/108 км (1990/1999).

Відпрацьовуються пласти k5, l3, m24 потужністю 0,6-2,2 м з кутом падіння 6-12°. Кількість очисних вибоїв 5/5, підготовчих 12/11 (1990/1999).

Очисні вибої оснащені механізованими комплексами МКД-90, МКДД; виїмка вугілля в лавах ведеться комбайнами РКУ-13, РКУ-10. Підготовчі виробки проводяться комбайнами 4ПП-2М, П-110, КСП-32. Транспорт шахти повністю конвеєризований. Основні транспортні виробки оснащені конвеєрами 2ЛУ-120, 2Л-100У, 1Л-100.

Кількість працюючих на шахті 3800/5200/5730 чол., в тому числі підземних 3200/4400 чол. (1990/1999/2003).

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.