Покровський район (Донецька область, 1923—2020)
Покро́вський райо́н (до 2016 року — Красноармійський) — колишня територіально-адміністративна одиниця на заході Донецької області, який існував протягом 1923—2020 років і був ліквідований під час адміністративно-територіальної реформи в Україні. Населення становило 31 765 осіб (на 1.08.2013). Площа — 1315 км².
| Покровський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
| Район на карті регіону | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  СРСР ( УСРР),  Україна | ||||
| Область: |  Донецька область | ||||
| Код КОАТУУ: | 1422700000 | ||||
| Утворений: | 1963 рік | ||||
| Ліквідований: | 19 липня 2020 року[1] | ||||
| Населення: | ▼ 29 971 (01,01,2019) | ||||
| Площа: | 1315 км² | ||||
| Густота: | 23.3 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-6239 | ||||
| Поштові індекси: | 85300-85382 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Покровськ | ||||
| Селищні ради: | 3 | ||||
| Сільські ради: | 17 | ||||
| Смт: | 3 | ||||
| Села: | 85 | ||||
| Селища: | 10 | ||||
 | |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Костюк Михайло Семенович | ||||
| Голова РДА: | Бондаренко Андрій Олександрович[2] | ||||
| Вебсторінка: | Покровська РДА | ||||
| Адреса: | 85300, Донецька обл., м. Покровськ, пл. Шибанкова, 11 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
Ліквідований 19 липня 2020 року, відповідно до постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX[1].
Географія
Протяжність його з півночі на південь — до 40 км, а із заходу на схід — 64 км. Площа району — 1400 км². На півночі межує з Добропільським і Костянтинівським, на півдні — з Великоновосілківським і Мар'їнськім, на сході — з Ясинуватським районами, а на заході — з Дніпропетровською областю.
Адміністративний центр — місто Покровськ (не входить до складу району), яке розташоване за 76 км на північний захід від Донецька.
Населення району — 37,4 тис. осіб. Тут мешкає 44 національності. Це українці, росіяни, білоруси, німці, азербайджанці, татари, молдавани, вірмени, греки та інші, 80 % населення району — українці.
Покровський район розташований у межах Донецької височини. Поверхня його — хвиляста рівнина, повністю розорана, сильно розрізана балками і ярами.
Найвищі точки рельєфу розташовані на сході і південному сході Покровського району — 240 м. Такий рельєф, як і багато інших рис природи району, — це перш за все результати складної і тривалої історії геологічного розвитку. В геологічній будові території беруть участь дислоковані породи карбону.
Клімат
Територія району розташована в помірних широтах, для неї характерний клімат степу. У цілому клімат помірно-континентальний із недостатньою вологістю. Найтепліший місяць — липень, середня температура якого дорівнює 21,7 °C, а найхолодніший — січень (-6,4 °C).
Для регіону характерна недостатня вологість, опади по всій його території розподіляються нерівномірно. Так, на більшій частині протягом року випадає 450 мм опадів, а ближче на схід кількість опадів зростає до 500 мм і вище. Переважна частина опадів випадає при температурі понад 10 °C. Зима на території району малосніжна, характеризується нестійкою погодою. Сніговий покрив невеликий. Холодною порою володарюють вітри східного і південно-східного напряму, вони несуть з собою морози і заметіль. Влітку і навесні східні вітри викликають суховії.
Річки, водні ресурси
Через нестачу атмосферних і ґрунтових вод в районі мало річок, хоча певну роль в цьому також зіграли геологічні умови і будова поверхні.
На території району протікають річки (басейн Дніпра): Солона, Вовча, Солоненька, Гришинка, Казенний Торець, Клебан-Бик, а також є 60 ставів. Одна з найбільших річок — Казенний Торець бере свій початок поблизу села Красний Яр, тече через села Гродівка, Миролюбівка, Новоекономічне.
Річки Покровського району відносяться до розряду дрібних. Вони мають широкі долини з пологими схилами, невеликий кут падіння, звивисті русла. Живляться річки головним чином сніговими водами, влітку місцями пересихають. Для них характерні весняні повені. Найбільша товщина льоду на річках — в середньому 20-40 см, а в дуже суворі зими — 50-60 см.
Є на території району і цілющі води. Так, біля села Миролюбівка є бурова свердловина, вода якої аналогічна водам Арзні (Вірменія), Єсентуків. Ця вода рекомендована при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, і як столова. Таке ж призначення має і мінеральне джерело поблизу села Нововасилівка, що на лівому березі річки Солоної.
Ґрунти, рослинність
Територія краю багата не тільки копалинами (вугіллям). Його поверхня — найцінніші родючі ґрунти. Відповідні кліматичні умови привели до утворення тут на лісоподібних материнських породах чорноземів. Найпоширеніші: чорноземи звичайні важкосуглинистого механічного складу середньо- і менш гумусні. Також є чорноземи солонцюваті і лужні ґрунти.
Степи страждають від нестачі вологи, і тому дуже високої трави на них немає. Росте тут в основному рослинність степів: типчак, ковила, піщанка українська, катран татарський, цикорій звичайний, пирій, житняк, шафран, шавлія.
Надзвичайно красивий ароматний степ весною і на початку літа, якщо на срібному фоні (ковиловому) чітко виділяються білі «пласти» катрану татарського, синім кольором зосереджена шавлія і блакитні плями кольорів льону і цикорію. З початком липневої спеки барвистість степу різко змінюється і набуває жовтого фону, який восени переходить в жовто-бурий.
На території району поширені чагарники терну, глоду, жостера. На схилах балок, річкових долин збереглися ліси байрачного типу з дуба, ясена, клена, тополі, бересту, дикої груші.
Тваринний світ
.jpg.webp)
Небагате, але своєрідне тваринне царство району. Тут живуть: лисиця руда, сарна європейська, єнот уссурійський; з плазунів — вужі, ящірки. Неозорий степ дає притулок багатьом дрібним тваринам — хом'як звичайний (нині зник), сліпак (місцева назва — сліпець), ховрах сірий, заєць сірий.
Досить часто в лісових смугах можна зустріти дроздів, синиць, зозуль та інших пернатих. В степу можна почути спів степового і польового жайворонка, вночі — голос сича.
Заповідний фонд
В районі є заповідник — ентомологічний заказник місцевого значення «Удачненський». Постійно тут проводиться робота з охорони рослинного і тваринного світу.
Природні ресурси. Екологічна ситуація
Рослинний світ району представлений як трав'яною рослинністю, яка нараховує більш 350 видів рослин, так і лісовими насадженнями, які займають площу 5,3 тис. га.
Мисливські ресурси: лисиця руда, свиня дика (кабан), єнот уссурійський, заєць сірий (русак), куріпка сіра, фазан, дикі гуси, качки. Загальна площа мисливських угідь в районі — 119,5 тис. га.
Водні ресурси: річка Казенний Торець, річка Солона, Лисогорська гребля, водосховище «Синявка».
На території розміщено понад 146 млн промислових відходів. Через значний ступінь забруднення довкілля фауна в межах басейну р. Солона майже знищена, тому що концентрація шкідливих речовин перевищує ГДК в сотні й тисячі разів.
На території району розташовано 5 підприємств, що використовують джерела іонізованого випромінювання. Такі показники, як забруднення атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, використання земельних і рослинних ресурсів, надр, мають більш чи менш стабільний характер.
Історія
Територія району почала заселятися в другій половині XVIII ст. вільними козаками з Запорізької Січі й переселенцями з центральних губерній Росії (Тверська, Орловська, Воронезька), з півночі України, Польщі, Таврії, Німеччини та інших.
У 1923 року на підставі Постанови ВУЦВК «Про адміністраційно-територіальний поділ Донеччини» був створений Гришинський район, розташований у північно-західній частині Донецької області, який включав в себе території Гришинської, Криворізької, Святогорівської і Сергіївської волостей із центром у селі Гришине. 1924 року центр району був перенесений до селища Гришине (сучасний Покровськ).
До 1934 року район називався Гришинським, з 20 липня 1934[3] до 1938 року — Постишевським, з 1938 року — Красноармійським.
Сучасна назва — з 2016 року.
Адміністративний устрій
Район адміністративно-територіально поділяється на 3 селищні та 17 сільських рад, які об'єднують 98 населені пункти та підпорядковані Покровській районній раді. Адміністративний центр — місто Покровськ[4].
Покровська районна державна адміністрація має в своєму складі 9 відділів і 6 управлінь.
Відділи: освіти, культури, праці та соціального захисту населення, організаційної і кадрової роботи, будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства, внутрішньої політики, юридичний загальний, зі справ сім'ї і молоді.
Управління: сільського господарства і продовольства, економіки, фінансове, юстиції, пенсійного фонду, зі справ сім'ї і молоді.
Адміністративний поділ
До складу району входять 13 територіальних громад, адміністративний центр району місто Покровск.[5]
| № | Громада | Населення | Територія |
|---|---|---|---|
| 1 | Авдіївська міська громада | ||
| 2 | Білозерська міська громада | ||
| 3 | Гродівська селищна громада | ||
| 4 | Добропільська міська громада | ||
| 5 | Криворізька сільська громада | ||
| 6 | Курахівська міська громада | ||
| 7 | Мар'їнська міська громада | ||
| 8 | Мирноградська міська громада | ||
| 9 | Новогродівська міська громада | ||
| 10 | Очеретинська селищна громада | ||
| 11 | Покровська міська громада | ||
| 12 | Селидівська міська громада | ||
| 12 | Удачненська сільська громада | ||
| 13 | Шахівська сільська громада |
Населення
Національний склад населення району за переписом 2001 року[6]
| чисельність | частка | |
| українці | 32 592 | 86,8 |
| росіяни | 4 250 | 11,3 |
| білоруси | 259 | 0,7 |
Етномовний склад сільських та селищних рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %[7]
| українська | російська | білоруська | |
|---|---|---|---|
| Покровський район | 74,1 | 25,5 | 0,1 |
| смт Гродівка | 86,9 | 12,8 | 0,1 |
| смт Новоекономічне | 9,1 | 90,6 | 0,0 |
| смт Удачне | 87,7 | 12,0 | 0,3 |
| Гришинська сільрада | 92,6 | 7,1 | 0,2 |
| Іванівська сільрада | 63,8 | 35,8 | 0,1 |
| Красненська сільрада | 84,6 | 15,4 | |
| Лисівська сільрада | 84,9 | 14,4 | 0,1 |
| Миролюбівська сільрада | 88,0 | 12,0 | |
| Михайлівська сільрада | 65,8 | 33,9 | |
| Миколаївська сільрада | 56,3 | 43,5 | 0,1 |
| Новоолександрівська сільрада | 82,8 | 16,7 | 0,3 |
| Новоєлизаветіська сільрада | 85,0 | 13,7 | 0,2 |
| Новотроїцька сільрада | 88,6 | 11,3 | 0,1 |
| Піщанська сільрада | 87,9 | 11,4 | 0,1 |
| Першотравнева сільрада | 83,5 | 16,2 | |
| Петрівська сільрада | 91,0 | 8,6 | 0,4 |
| Рівненська сільрада | 50,5 | 48,6 | 0,1 |
| Сергіївська сільрада | 94,4 | 5,4 | 0,2 |
| Срібненська сільрада | 91,7 | 7,7 | |
| Улянівська (нині Малинівська) сільрада | 81,0 | 18,8 |
Економічна географія
В економіці району переважає сільськогосподарське виробництво. На сьогодні в районі працює 102 сільськогосподарських формування, а саме: 25 сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю, 2 приватні підприємства, 25 фермерських господарств.
Основний напрямок сільськогосподарчого виробництва — зернове, а також м'ясо-молочне тваринництво, розвинуте овочівництво і садівництво.
Наука і освіта
Освітню галузь району становить 21 школа і 20 дитячих садків.
Медичні установи
Медичне обслуговування здійснює 43 лікувальних установи: 2 лікарні, 7 амбулаторій, 34 фельдшерсько-акушерські пункти.
Засоби масової інформації
Газети: «Маяк», «Орбита плюс», «Телескоп», телекомпанія «Орбита», місцеве радіо. Телебачення «Капрі».
Культура та спорт
В районі діють 25 клубних установ, дитяча районна школа мистецтв, 25 бібліотек, 2 юнацькі спортивні школи, міжгосподарський спортклуб «Колос», меморіальний музей видатного композитора сучасності С. С. Прокоф'єва.
Туризм
Станція «Чунишине». Мальовничі берега ставка — місце відпочинку автотуристів.
Село Сонцівка. Батьківщина композитора С. Прокоф'єва. До його 100-річчя в 1991 році був відкритий меморіальний музей, пам'ятник композитору роботи скульптора В. П. Полонкіна. Відкритий також у селі і концертний зал, в якому щорічно проводиться музичний фестиваль «Прокоф'євська весна».
Гродівка. Холодна балка. На початку 18 ст. тут перебували запорізькі зимівники з сторожовими баштами — своєрідна «прикордонна зона» запорізьких козаків. Через Гродівку пролягав також Чумацький шлях — Соляний суходільний тракт.
Село Гришине знамените тим, що в ньому народився маршал, двічі Герой Радянського Союзу К. Москаленко. З його життєдіяльністю можна ознайомитися в сільському музеї.
Селище Новоекономічне. Храм Різдва Богородиці — перший православний храм, побудований в окрузі, один із найкрупніших у Донецькій області і має величезну цінність як духовний центр і як пам'ятник історії Донецького краю.
Село Новотроїцьке. Свято-Вознесенська церква — єдиний храм, що зберігся в 30-ті роки в Покровському районі. В церковному подвір'ї — могила праведника землі Донецької ігумена Давида.
На березі річки Соленої археологами відкрита стоянка зрубної культури, що датується 14−13 ст. до н. е.
Релігійні організації
На території Покровського району зареєстровано 17 релігійних громад, серед них 2 громади Православної церкви України, 13 — УПЦ Московського патріархату, 1 — Церква християн віри євангельської «Свята Троїця», 1 громада свідків Єгови.2 громади УГКЦ православної віри.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Вибори Президента України. У межах Покровського району були створені 22 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 17,86 % (проголосували 4 142 із 23 187 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 34,14 % (1 414 виборців); Сергій Тігіпко — 21,75 % (901 виборців), Михайло Добкін — 9,80 % (406 виборців), Юлія Тимошенко — 7,89 % (327 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 4,15 %.[8]
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Розпорядження Президента України від 25 січня 2020 року № 40/2020-рп «Про призначення А.Бондаренка головою Покровської районної державної адміністрації Донецької області»
- Постанова ВУЦВК про перейменування Гришинського району Донецької області на Постишевський район
- Адміністративно-територіальний устрій Красноармійського району на сайті Верховної Ради України
- Національний склад та рідна мова населення Донецької області. Розподіл постійного населення за найбільш численними національностями та рідною мовою по міськрадах та районах.
- Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Донецька область.
- ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 15 квітня 2016.
Джерела
- Покровський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
- rada.info
Див. також
Посилання
| Добропільський район | Костянтинівський район | |
 Дніпропетровська область(Межівський район) |
Ясинуватський район | |
| Великоновосілківський район Селидове, Новогродівка |
Мар'їнський район |
