Балтої-Воке

Розташоване у південінй частині країни, за 30 км від міста Шальчинінкай.

Перед Другою світовою війною у районі майбутнього міста розпочали розкопки торфу на болоті, яке після війни використовувала Вільнюська ТЕС. У 1950-1952 роках на південній околиці болота біля села Жагаріне було збудовано торфопідприємство, а біля каналу та торф’яного болота на розрідженій ділянці Руднінкайського лісу почало розвиватися робітниче поселення, яке спочатку називалося Нове Жагаріне (Naująja Žagarine) - у 1953 році. У 1955 році в селищі відкрито початкову школу. 15 травня 1958 поселення отримало права селища міського типу та нинішню назву.

Структура міста сформована за проектом повоєнних селищ міського типу. Містобудівна структура чітка, переважає периметрально-точкова забудова. Головна – вулиця Вільнюса. Місто характеризується унікальною ретроспективною архітектурою соціалістичного історизму, причому слід підкреслити складність і єдність стилю забудови (вул. Вільняус та вул. Т. Костюшкос). Найважливішими прикладами є розважальний центр з колонами і фронтоном доричного ордеру, старости, школи, магазини, цегляні житлові будинки з еркерами.