Бальна сукня

Значення
Крістіан Діор. Бальна сукня

Бальна сукня - це різновид жіночого одягу, який має пишну довгу спідницю та корсет.

Більшість сучасних фасонів для зручності імітують корсет, доповнюючи його декольте або вирізами на плечах. Зазвичай такі сукні носять з палатином (тобто з шаллю з дорогої тканини), плащем з капюшоном, накидкою з дорогими (от кутюр або вінтажними) прикрасами та рукавичками "оперної" довжини.

Стандартними аксесуарами до такої сукні є бальні черевички та клатч. Цю сукню можна носити з державними нагородами. Заміжнім дамам дозволяється носити діадему. Починаючи із середини 18-го століття форма бальної сукні дещо змінилась. В давнину їх носити могли заможні жінки та дівчата , адже в решти населення не було коштів для того щоб придбати собі таку сукню. Хоча штучні тканини у наш час, все ж таки, іноді використовуються, найбільш поширеними є сатин, шовк, тафта і оксамит із мереживом, перлами, блискітками, вишивкою та оборками. Найбільш доречним жіночим вбранням для урочистих подій є бальна сукня (на кшталт білої краватки для чоловіків).

Історія

В епоху Регентства (періоду в британській історії з 1811 по 1820 р.р.), вечірні сукні були формальним жіночим вбранням. Силует таких суконь був виконаний у стилі ампір, тобто: це були сукні з завищеною талією, короткими рукавами і досить вузькою спідницею. Однак у вікторіанську епоху спідниці стали більш пишними.

Вечірні сукні шилися із спідницями-кльош, що налічували багато шарів. Тому збільшення ваги спідниці призвело до розвитку криноліну. У 1850-х і 1860-х р.р. кринолін носили як зі звичайними, так і з вечірніми сукнями. Пізніше вечірні сукні, що надягалися на урочисті заходи, були замінені на "бальні".

Починаючи з 1870-х років сукні знову почали приймати вузький силует, а увага зосереджувалася на задній частині спідниці. Тому турнюр і став популярним. Наприкінці 19-го століття він зник, і спідниці знову мали «дзвоноподібний» силует.[1]

Бальна сукня, 1823

В епоху короля Едуарда, жіночі сукні мали "S"-подібний силует. Протягом 1920-х років, оздоблення на сукнях стало більш яскравим, оскільки їх почали прикрашати вишивкою із трояндами. У часи "Великої Депресії" сукні знову стали більш консервативними.

Після закінчення Другої світової війни, в 1947 році, відомий кутюр'є Крістіан Діор представив свою колекцію під назвою «New Look». Ця колекція охоплювала сукні з чітко підкресленою талією та пишними спідницями.

Для пошиття таких суконь використовувались тільки дорогі тканини. Бальні сукні знову були введені в моду. Ці сукні мали ліф без бретелей, а короткі рукави були так само поширені, як і вирізи на плечах. У наш час бальні сукні залишаються й досі найбільш вишуканим жіночим вбранням, їх носять винятково на урочисті події та бали.

Гардероб

Згідно з правилами етикету, доречним жіночим вбранням, що слід одягати на урочисті заходи, є бальна сукня.[2] Елементи дамського гардеробу включають:

  • бальну сукню довжиною до підлоги.
  • рукавиці мають бути "оперної довжини".
  • бальні туфельки: найчастіше на високих підборах, іноді - без.
  • ювелірні вироби: сережки та намисто, а от підбори та браслети не є обов'язковими. Годинник не вважається доречним аксесуаром, але він може бути використаним у тому випадку, якщо його циферблат прикритий і більш схожий на браслет.
  • палатин, плащ із капюшоном або накидка замість плаща та пальто довжиною до підлоги.
  • сумка-клатч або маленька вечірня сумочка.

Не є обов'язковим:

  • державні нагороди - вони є доречними тільки якщо їх наявність згадується в запрошенні;
  • бантики що прикріплюються шпильками до грудей;
Занадто рано, 1873. Джеймс Тіссен.
  • діадеми одягаються тільки заміжніми жінками, а також якщо подія не відбудеться у готелі.

Дебютантки

Для свого першого виходу «у світ», дебютантки одягають довгі білі сукні на кшталт тих бальних, що носили у давнину.

А ще носять довгі білі шкіряні рукавички, довжиною вище ліктя, оздоблені маленькими перламутровими ґудзиками на зап'ясті, хоча у наш час є також досить поширеними довгі рукавички з атласу.

Не дорогі ювелірні прикраси доречні саме для молодих панянок, які мають бути вперше представлені суспільству.

Див.також

Примітки
  1. Klymchuk, V. (2019). Points system of dogs’ clinical condition with osteohondrosis dissedans. Scientific Horizons 83 (10). с. 81–85. ISSN 2663-2144. doi:10.33249/2663-2144-2019-83-10-81-85. Процитовано 15 січня 2021.
  2. Семененко, Любов Миколаївна (20 грудня 2016). Жіночий дискурс повісті Любові Яновської «Мій роман». Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 15. с. 249–258. ISSN 2305-3852. doi:10.31812/filstd.v15i0.181. Процитовано 15 січня 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.