Сатин

Сати́н (фр. satin, від араб. زيتون‎, зайтун, від «Зайтун» — стародавньої арабської назви китайської гавані Цюаньчжоу, звідки вивозилася ця тканина)[1] — тканина сатинового переплетення ниток з бавовняного волокна. Має гладку, шовковисту лицьову поверхню, на якій переважають нитки піткання; досить щільна і блискуча; випускається в основному гладкофарбованою, набивною та вибіленою. Використовують для пошиття суконь, чоловічих сорочок, як підкладкову тканину тощо.

Переплетення ниток у сатині

Тканина сатин

Сатинова нічна сорочка та накидка

Сатин виготовляють з крученої бавовняної нитки подвійного плетіння. Давно помітили, що чим більше скручена нитка, тим яскравіший блиск. Так з'явився глянець — сатин, що нагадує шовк.

Постільна білизна із сатину довговічна і витримує велику кількість прання, а за своїми якостями лише трохи поступається шовку, і лише через досить довгий час тканина починає трохи тьмяніти. Сатин часто порівнюють з шовком, однак він дешевший, ніж шовк, але дорожчий від інших бавовняних тканин, це золота серединка.

З сатину роблять білизну різного дизайну для повсякденного застосування. Це оптимальний варіант за співвідношенням якості та ціни.

Примітки

Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.

Джерела

Сатин // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.