Банківська справа

Банківська справа (від італ. banco — лава) — частина економіки, що концентрує свою увагу на структуру та процеси в банківській (фінансовій) сфері. Головним суб'єктом банківської справи є банк, який є, насамперед, фінансовим посередником між позикодавцем та позичальником. Він також може здійснювати інші послуги по фінансових операціях для фізичних та юридичних осіб.

Універсальні банки виконують широкий спектр банківських операцій, охоплюють багато секторів грошового ринку та галузей економіки. В Україні більшість банків універсальні, їм заборонено здійснювати діяльність лише у сфері торгівлі, матеріального виробництва і страхування. Спеціалізовані банки обмежують свою діяльність невеликим колом операцій або функціонують у вузькому секторі ринку, або обслуговують окремі галузі економіки (ощадні, іпотечні, банки споживчого кредиту, банки підтримки, гарантійні, розрахункові (клірингові) банки або палати). Крім функціональної, виділяють галузеву і регіональну спеціалізації банків.

Порівняно з іншими секторами економіки, банківська сфера досить інтенсивно регулюється з боку держави. Це пов'язано із вагомим значенням банківської системи для національної економіки (стабільність банківської системи є основною метою Національного банку України).