Барановський Михайло Миколайович

Народився 18 вересня 1955 року в селі Барвінки Малинського району Житомирської області у родині робітників.[2]

1973 року закінчив Чоповицьку середню школу в смт. Чоповичі Малинського району  Житомирської області. Після закінчення школи працював на різних роботах у місцевому сільськогосподарському підприємстві, служив протягом 2-х років у підрозділах морської авіації.

1975—1981 рр. навчався на агрономічному факультеті Білоцерківського державного сільськогосподарського інституту, який закінчив з дипломом з відзнакою, отримавши кваліфікацію вченого агронома. Під час навчання брав активну участь у студентських наукових гуртках та студентських наукових конференціях. Наукова студентська робота з рослинництва зайняла 1-ше місце у Всесоюзному конкурсі наукових студентських робіт.

Після закінчення інституту протягом трьох років працював старшим агрономом-насіннєводом, керуючим відділення сільськогосподарського підприємства.

1983—1988 рр. — голова правління місцевого господарства.

1988—2009 рр. — працював у Білоцерківському державному сільськогосподарського інституті (з 2007 р. — Білоцерківський національний аграрний університет).

1992 р. — захистив кандидатську дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 06.01.11 — захист рослин.

2004 р. — захистив докторську дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 — екологія.

2005 р. — присвоєно звання професора кафедри екотрофології.

1996—2005 рр. працював на посаді проректора по зовнішніх зв'язках Білоцерківського державного аграрного університету.

2005—2008 рр. працював ректором Білоцерківського державного аграрного університету.

2009—2019 рр. — професор кафедри біотехнології Національного авіаційного університету. Працюючи на кафедрі біотехнології, забезпечує навчання студентів ОКР — магістр та спеціаліст за спеціальностями екологія, екобіотехнологія, біотехнологія. Викладає дисципліни «Експрес-аналіз у біотехнології та екології», «Біотехнологія переробки побутових відходів», «Технологія біокумуляції» та ін. англійською мовою; керує дипломними роботами магістрів.

З 2019 року — завідувач кафедри біотехнології Національного авіаційного університету.

Дружина — Барановська Лілія Володимирівна, 1957 р.н.; доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки та психології професійної освіти Національного авіаційного університету.

Сини: Барановський Ігор Михайлович, 1980 р.н., фермер; Барановський Вадим Михайлович, 1987 р.н., архітектор.[1]

Сфера наукових інтересів: проблеми загальної екології, техноекології, біотехнології, біологічного контролю, біобезпеки, біозахисту, економіки природокористування, агроценотичні основи захисту посівів кормових культур від трипсів в умовах Центрального Лісостепу України, дидактика та методика викладання дисциплін біотехнологічного напрямку.

Опубліковано понад 150 наукових праць. Є автором монографії "Трипси лісостепу України", співавтором монографії «Харчування людини», співавтором навчального підручника «Біологічний захист рослин», навчального посібника «Екотрофологія»та ін.[3][4][5]

Брав активну участь у міжнародних проектах за програмами Європейського Союзу ТЕМПУС –ТАСІС, АПОЛЛО, за програмами Британської ради, був координатором цих проектів від України.

Виконував обов'язки консультанта Уряду Нідерландів з проблем сталого розвитку сільського господарства в Україні.

Був керівником українсько-британського проекту з проблем використання пестицидів у сільському господарстві України.

Забезпечував стажування за даними проектами викладачів університету.

Організовував процес проходження практики студентів за міжнародними програмами ХОПС, КОНКОРДІЯ, DAAD, Erasmus Mundus, Work&Travel та ін.

Міжнародну діяльність пов'язував із науковою, налагоджуючи тісні зв'язки з ученими-екологами та біотехнологами, які працювали в наукових установах та ЗВО Франції, Великої Британії, Німеччини, Іспанії, Туреччини, Нідерландів. 

Стажувався з проблем дорадництва в Університетах штатів Колорадо, Вісконсин, Мінессота США; з екологічних проблем — в наукових установах Аргентини, Франції, Німеччини; із захисту рослин — в Інституті Зенкенберг (Німеччина).[1]

2008 р. — нагороджений орденом Міністерства сільського господарства та рибництва Франції «За заслуги в галузі сільського господарства».

Нагороджений МОН України нагрудним знаком «Відмінник освіти України»[1]