Барбакан (Краків)

Барбакан (пол. Barbakan) — історико-архітектурний пам'ятник в Кракові (Польща) розташований на туристичному маршруті Королівська дорога, колишня найпівнічніша частина міських стін. В даний час є філією Краківського історичного музею. Охороняється як пам'ятник Малопольського воєводства.

Барбакан

50°03′55″ пн. ш. 19°56′29″ сх. д.
Країна  Польща
Розташування Краків
Тип Барбакан
Матеріал цегла
Стиль готика
Дата заснування 1498
Статус  Пам'ятник культури Малопольського воєводства[1]: реєстраційний номер Ak-I-80/31 від 19 травня 1931 року.

Барбакан
Барбакан (Польща)
 Медіафайли у Вікісховищі
Барбакан в XIX столітті

Історія

Барбакан був побудований в 1498-1499 роках, під час правління польського короля Яна I Ольбрахта, який після битви біля Козмінського лісу очікував нападу на Краків військ господаря Молдавського князівства Стефана Великого.

Спочатку барбакан був з'єднаний із Флоріанськими воротами довгим мостовим переходом і його головною метою був захист цих воріт. На стінах перебували гурдиции, які спиралися на аркади і мали стрільниці. Вхід в барбакан здійснювався з боку краківського району Клепач через підйомний міст. Вхід розташовувався майже паралельно лінії зовнішніх стін, що дозволяло захисникам барбакана вести прицільний вогонь по нападниках. Барбакан мав двоє воріт, які з'єднувалися розвідним мостом, розміщеним над заповненим водою ровом. Підйомний міст, що з'єднував барбакан із Флоріанськими воротами, мав ширину 2,4 метра і заввишки 3,5 метра.

19 травня 1931 року краківський барбакан був внесений до реєстру пам'яток Малопольського воєводства (№ Ak-I 80/31[1]).

В даний час

В даний час краківський барбакан використовується для розміщення експозицій різних музейних виставок, спортивних змагань Чемпіонату Польщі з фехтування, історичних реконструкцій та бальних танців. У літній час у барбакані на постійній основі демонструється проекційний фільм під назвою «Барбакіно — літнє середньовічне кіно у Барбакані»[2].

Інше

  • У 1816 році польський архітектор і сенатор Фелікс Радванський у своєму «Окремому вотумі» виступив проти указу австрійського імператора від 1806 року, який передбачав руйнування по санітарним умовам барбакану та Флоріанських воріт. Фелікс Радванський аргументував свій протест тим, що Краків після руйнування барбакану та Флоріанських воріт буде доступний північним і північно-західним вітрам і жителі Кракова будуть хворіти «флюсом, ревматизмом і можливо паралічем». Аргументація Фелікса Радванского перемогла.
  • На барбакані знаходиться меморіальна дошка, присвячена Марцину Орацевичу. Згідно з міською легендою[3], під час барської конфедерації, коли в краківській фортеці закінчилися боєприпаси, Мартін Орацевич зарядив знаряддя срібними ґудзиками від жупана і вбив командувача російською армією Івана Паніна.
  • У XX столітті у барбакані був встановлений Воз Джимали — символ боротьби проти онімечуванням;
  • На західній стороні Барбакана в парку Краківські планти до 1997 року знаходився пам'ятник і некрополь з могилами 19 радянських солдатів, загиблих при звільненні Кракова. у 1997 році пам'ятник і останки радянських військовослужбовців були перенесені на Військове кладовище на вулиці Прандоти. В даний час на місці колишнього некрополя знаходиться пам'ятник Яну Матейко, який був встановлений 12 листопада 2013 року.

Примітки

  1. Narodowy Instytut Dziedzictwa: Rejestr zabytków nieruchomych — województwo małopolskie[недоступне посилання з лютого 2019]
  2. BarbaKino — średniowieczne kino letnie w Barbakanie
  3. Не существует достоверных источников, что 22 июня 1768 года русские войска были возле краковских городских стен.

Джерела

  • Marek Żukow-Karczewski, «Barbakan» (The Barbican), Magazyn Kulturalny «КРАКІВ»; Special Edition (English-language version) «КРАКІВ» Magazine, Kraków, 1991.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.