Барбакару Анатолій Іванович

Анатолій Іванович Барбакару (15 лютого 1959, Бендери) — український тележурналіст, літератор, автор і виконавець пісень у стилі російського шансону, професійний картяр у часи Радянського Союзу[1].

Барбакару Анатолій Іванович
Народився 15 лютого 1959(1959-02-15) (62 роки)
Бендери, Молдавська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність журналіст, актор, автор пісень, сценарист, поет, композитор, телеведучий, автор-виконавець
Alma mater Інститут холоду, кріотехнологій та екоенергетики імені В. С. Мартиновського ОНАХТ
Жанр російський шансон

Біографія

Анатолій Іванович Барбакару народився 15 лютого 1959 року в місті Бендери.

Закінчив школу-інтернат у Бендерах.[2]

У 1976 році вступив в Одеський технологічний інститут[3].

З 1978[4] по 1981 рік — спортсмен-волейболіст.

З 1982 по 1984 рік — актор театральної студії.

З 1980 по 1990 рік — професійний картяр.

У 1990-1992 роках — лектор товариства «Знання»[5].

Перебував у всесоюзному розшуку, відсидів 2,5 роки за дармоїдство, після закінчення терміну в 1992 році зробив пластичну операцію, пізніше став репортером кримінальної хроніки, ведучим авторських програм на одеському телебаченні.

Є лауреатом та переможцем різноманітних фестивалів авторської пісні. У 2003 році записав авторський диск «Записки шулера, 15 років».

На запрошення Валерія Тодоровського працював над створенням кіносценарію для художнього фільму «Консервація».

Є постійним експертом і учасником телепроєктів в Росії — шоу Андрія Малахова «Пусть говорят», шоу «Інтуїція» на каналі ТНТ.

Також був частим учасником ток-шоу Світлани Сорокіної «Основной инстинкт»[6] і поліцейського ток-шоу «Участок» на «Першому каналі». Ставив сцени в різних фільмах, першими були картини «Рельсы счастья» и «Ликвидация».

Восени 2011 року вів на каналі ICTV реаліті-шоу «Джентльмени на дачі», основною метою якого було перевиховання колишніх ув'язнених[7]. У Росії це реаліті-шоу протягом трьох сезонів існувало в ефірі телеканалу «Перець»[8].

У 2013 році вийшов серіал «Шулер» за мотивами твору Барбакару, в якому він зіграв другорядну роль[9][10].

Особисте життя

Був одружений п'ять разів.

Дискографія
  • 2003 — Записки шулера, 15 лет. (Шансон)

Фільмографія

Актор

  • 2006 — Рейки щастя — чарівний шулер
  • 2013 — Шулер (Україна) — Віконт

Сценарист

  • Консервація
  • 2013 — Шулер (Україна)

Бібліографія
  • Анатолий Барбакару. Записки шулера. — АСТ, 1997. — 416 с. — (Перехват). — 15 000 экз. — ISBN 5-85880-511-6.
  • Анатолий Барбакару. Фраерское счастье. — АСТ, 1998. — 288 с. — (Перехват). — 15 000 экз. — ISBN 5-15-001037-5.
  • Анатолий Барбакару. Ва-банк. Последний трюк каталы. — Эксмо-Пресс, 2000. — 480 с. — 15 000 экз. — ISBN 5-04-005509-9.
  • Анатолий Барбакару. Я - шулер. — Эксмо-Пресс, 2000. — 336 с. — (Записки шулера). — 7000 экз. — ISBN 5-04-003893-3.
  • Анатолий Барбакару. Одесса-мама. Каталы, кидалы, шулера. — Эксмо-Пресс, 2000. — 432 с. — (Записки шулера). — 7000 экз. — ISBN 5-04-002856-3.В издании 1999 г. значится дополнительный тираж 7000 экз.[11]
  • Анатолий Барбакару. Аферисты Одессы-мамы. — Эксмо-Пресс, 2000. — 320 с. — (Русский бестселлер). — 12 000 экз. — ISBN 5-04-005137-9.
  • Анатолий Барбакару. Гоп-стоп. Одесса бандитская. — Эксмо-Пресс, 2001. — 384 с. — (Криминал). — 20 100 экз. — ISBN 5-04-004957-9.
  • Анатолий Барбакару. Знал бы прикуп. — Эксмо-Пресс, 2001. — 384 с. — (Криминал). — 15 000 экз. — ISBN 5-04-006659-7.
  • Анатолий Барбакару. Одесская рулетка. — Эксмо-Пресс, 2001. — 320 с. — (Русский бестселлер). — 13 100 экз. — ISBN 5-04-008278-9.
  • Анатолий Барбакару. Закон джунглей. Способы выживания. — Эксмо-Пресс, 2001. — 384 с. — (Криминал). — 16 000 экз. — ISBN 5-04-007740-8.
  • Анатолий Барбакару. Ва-банк. Последний трюк каталы. — Эксмо-Пресс, 2001. — 288 с. — (Русский бестселлер). — 13 000 экз. — ISBN 5-04-008051-4.
  • Анатолий Барбакару. Фраерское счастье. — Эксмо-Пресс, 2002. — 288 с. — (Русский бестселлер). — 10 100 экз. — ISBN 5-04-010361-1.э*кзатолий Барбакару. Знал бы прикуп. — Эксмо-Пресс, 2002. — 320 с. — (Русский бестселлер). — 9100 экз. — ISBN 5-04-010082-5.
  • Анатолий Барбакару. Ва-банк. Последний трюк каталы. — Эксмо, 2003. — 480 с. — (Записки шулера). — 4000 экз. — ISBN 5-699-04836-7.
  • Анатолий Барбакару. Тройка, семерка, туз. — Эксмо, 2003. — 384 с. — (Записки шулера). — 8000 экз. — ISBN 5-699-03957-0.
  • Анатолий Барбакару. Закон джунглей. Способы выживания. — Эксмо, 2004. — 384 с. — (Записки шулера). — 4000 экз. — ISBN 5-699-04542-2.
  • Анатолий Барбакару. Как карта ляжет. Фраерское счастье. — Эксмо, 2004. — 384 с. — (Записки шулера). — 4000 экз. — ISBN 5-699-05093-0.
  • Анатолий Барбакару. Гоп-стоп. Одесса бандитская. — Эксмо, 2004. — 384 с. — (Записки шулера). — 5000 экз. — ISBN 5-699-04898-7.
  • Анатолий Барбакару. Антология аферы. — 2009. — (Записки шулера)

Примітки
  1. В прошлом знаменитый шулер, а теперь популярный писатель Анатолий Барбакару: «Старшего Акопяна наши одесские жулики обыграли на сорок тысяч рублей». Факты и комментарии. 13 вересня 2003.
  2. Анатолий Барбакару (рос.). Вокруг ТВ. Архів оригіналу за 21 липня 2016. Процитовано 21 липня 2016.
  3. Интервью с карточным шулером. Барбакару Анатолий (рос.). www.katala.com.ua. Архів оригіналу за 21 липня 2016. Процитовано 21 липня 2016.
  4. Катерина Мигулина. Анатолий Барбакару: "Я чуть не сел за двоеженство" (рос.). S-Info. Архів оригіналу за 21 липня 2016. Процитовано 21 липня 2016.
  5. Раиса Дубцова. (22.08.2011). Анатолий Барбакару: Заключенные рвались участвовать в проекте (рос.). «Телекритика» - www.telekritika.ua. Архів оригіналу за 19 квітня 2013. Процитовано 21 липня 2016.
  6. БУДЬТЕ БДИТЕЛЬНЫ!. Tvoygolos.narod.ru. 24 червня 2003.
  7. Анна Качуровская. (12 октября 2012). Анатолий Барбакару: «Хочешь развеселить Бога — расскажи ему, что ты не лох» (рос.). «Большой Город» — bg.ru. Архів оригіналу за 21 липня 2016. Процитовано 21 липня 2016.
  8. Каникулы зэков на даче. На ТВ признаются: реалити про бывших заключенных - цинично, но работает. Российская газета. 6 червня 2013.
  9. Юлия Кацун. (25 сентября 2013). Известный катала Барбакару открывает карты (рос.). Комсомольская Правда. Архів оригіналу за 21 липня 2016. Процитовано 21 липня 2016.
  10. Шулер, которому нравится быть лохом (рос.). profvesti.org. Архів оригіналу за 21 липня 2016. Процитовано 21 липня 2016.
  11. Барбакару, Анатолий (1999). То же (Рос.). Москва: Эксмо- Пресс. ISBN 5-04-002856-3.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.