Барбізон
Барбізо́н (фр. Barbizon) — муніципалітет у Франції, у регіоні Іль-де-Франс, департамент Сена і Марна. Населення — 1357 осіб (2011)[1].
Барбізон Barbizon | |
---|---|
Країна | Франція |
Регіон | Іль-де-Франс |
Департамент | Сена і Марна |
Округ | Мелен |
Кантон | Перт |
Код INSEE | 77022 |
Поштові індекси | 77630 |
Координати | 48°26′48″ пн. ш. 2°36′20″ сх. д. |
Висота | 75 - 93 м.н.р.м. |
Площа | 5,27 км² |
Населення | 1357 (2011-01-01) |
Густота | 257,5 ос./км² |
Розміщення | |
| |
Влада | |
Мер Мандат |
Gerard Taponat 2020-2026 |
|
Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 50 км на південь від Парижа, 12 км на південь від Мелена.
Назву Барбізон носить також колонія художників, що склалася тут в XIX столітті. Вона була заснована в 1830 році. З початком залізничного сполучення між Парижем і Барбізон спростилися умови для поїздок сюди художників зі столиці на польові сесії (також винахід компактних фарб у тюбиках значно спрощувало транспортування багажу). Художники Барбізонської школи створювали переважно пейзажі, були предтечами імпресіоністів і справили величезний вплив на розвиток пейзажного живопису в Європі.
У XIX столітті Барбізон складався лише з однієї вулиці, Рю-де-Барбізон (Rue de Barbizon), приблизно з 40 будинками, уздовж якої пролягала залізнична лінія. Єдиним готелем (в якому і зупинялися художники) був «Auberge Ganne», що знаходився в центрі Барбізона (зараз — музей). Париж від Барбізона відділяли 90 хвилин їзди на поїзді. У Барбізоні знаходиться також приватний музей Мілле, де зберігається творча спадщина художника, а також роботи Коро, Т. Руссо, Тройона та інших майстрів пензля.
Демографія
Динаміка населення (INSEE ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[3]:
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 768 | 160 | 52 | 140 | 268 | 136 | 12 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 820 | 140 | 84 | 164 | 312 | 104 | 16 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Економіка
2010 року серед 842 осіб працездатного віку (15—64 років) 559 були активними, 283 — неактивними (показник активності 66,4%, у 1999 році було 68,2%). З 559 активних мешканців працювало 512 осіб (268 чоловіків та 244 жінки), безробітними було 47 (27 чоловіків та 20 жінок). Серед 283 неактивних 108 осіб було учнями чи студентами, 99 — пенсіонерами, 76 були неактивними з інших причин[4]. У 2010 році в муніципалітеті числилось 622 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 1517,0 особи, медіана доходів виносила 31 938 євро на одного особоспоживача[5]
Примітки
- Кількість населення у 2011 році. INSEE. Процитовано 28 вересня 2014.(фр.)
- Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
- Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.