Бардо (буддизм)

Бардо (тиб. བར་དོ།བར་དོ།), також Антарабгава (санскр. अन्तरभाव antarabhāva) — проміжний стан, буквально, «між двома». Взагалі, будь-який інтервал, «між». У вченнях Алмазного Шляху зазвичай говориться про чотири (без останніх двох) або шість бардо:

  • Бардо Процесу Вмирання - Chikhai bardo ('chi kha'i bar do). Інтервал між моментом, коли хтось починає серйозно хворіти, що призводить до смерті від хвороби, і моментом, при поділі розуму і тіла.
  • Бардо Дгармати - Chönyi bardo (chos nyid bar do). Інтервал позачасової природи явищ (Дгармати), коли розум переходить в початковий стан своєї природи. Перша фаза посмертного досвіду. 
  • Бардо Народження - Sidpa bardo (srid pa bar do). Інтервал, в якому розум спрямовується до переродження. Період від виникнення заплутаності та приходу до тями після Бардо Дгармати до моменту зачаття. 
  • Бардо Між Народженням і Смертю або Бардо Життя - Kyenay bardo (skye gnas bar do). Звичайний активний стан свідомості в реальному житті. Від зачаття до вмирання або фатальної хвороби. 
  • Бардо Сну - Milam bardo (rmi lam bar do). Стан сну.
  • Бардо Медитативної Концентрації Samten bardo (bsam gtan bar do). Стан медитативної концентрації.
Категорія
Буддизм
Культура
Історія
Філософія
Країни
Школи
Термінологія
Тексти
Хронологія
Портал | Проєкт

На Заході іноді до поняття «Бардо» відносять зазвичай тільки перші три фази, тобто стану між смертю і переродженням. Ці стани є не більше і не менш ілюзорними, ніж сни й звичайний повсякденний активний стан свідомості[1].

Деякі вчителі пропонують кілька більш широких трактувань традиційного розуміння бардо. Так можна говорити про перебування в стані Бардо і в повсякденному житті (незалежно від величини його тимчасового проміжку) при свідомому очікуванні деякої події. Іншими словами - перетікаючи свідомістю в кожну наступну секунду існування відчувати час і події як проміжки між зануреннями весла в воду під час руху Човна Життя по Річці Часу.

Див. також

Бардо Тодол — Тибетська Книга мертвих.

Примітки
  1. Бардо буддийской мистерии Yuru Kabgyat, 24 - 25 июня 2014 года, Ламаюру, Ладакх, Малый Тибет. (рос.). Процитовано 14 квітня 2018.

Література
  • The Tibetan Book of the Dead: Awakening Upon Dying. 2013. by Padmasambhava (Author), Chögyal Namkhai Norbu (Commentary), Karma Lingpa (Author), Elio Guarisco (Translator). Shang Shung Publications & North Atlantic Books.
  • Abhidharma Kośa Bhāṣyām. 1991. de la Vallèe Poussin, L.; translated by Pruden, L. Vols. I, II, III & IV. Asian Humanities Press.
  • The Tibetan Book of Living and Dying. 1993. Sogyal Rinpoche. New York: HarperCollins Publishers.
  • Luminous Emptiness. 2001. Francesca Fremantle. Boston: Shambala Publications. ISBN 1-57062-450-X
  • American Book of the Dead. 1987. E.J. Gold. Nevada City: IDHHB.
  • Death, Intermediate State, and Rebirth. 1981. Lati Rinpoche. Snow Lion Publications.
  • The Psychedelic Experience: A Manual Based on the Tibetan Book of the Dead. 1967. By Timothy Leary, Ph.D.; Ralph Metzner, Ph.D.; & Richard Alpert, Ph.D. (later known as Ram Das)
  • Natural Liberation. 1998. Padmasambhava. The text is translated by B. Alan Wallace, with a commentary by Gyatrul Rinpoche. Somerville, Wisdom Publications.
  • Bardo Teachings. 1987. By Ven. Lama Lodo. Snow Lion Publications.
  • Mirror of Mindfulness: The Cycle of the Four Bardos, Tsele Natsok Rangdrol, translated by Erik Pema Kunsang (Rangjung Yeshe Publications).
  • The Bardo Thodol: A Golden Opportunity. 2008. Mark Griffin. Los Angeles: HardLight Publishing. ISBN 978-0975902028.
  • Les sectes bouddhiques du Petit Vehicule. 1955. Bareau, A. Saigon: École Française d’Extrême-Orient.
  • The Hidden History of the Tibetan Book of the Dead. 2003. Bryan J. Cuevas. New York: Oxford University Press.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.