Бардіна Софія Іларіонівна
Софі́я Іларіо́нівна Бардіна́ (1853— †26 квітня 1883) — російська революціонерка-народниця та феміністка. Вчилася в Москві, потім в Цюриху і Женеві.
| Бардіна Софія Іларіонівна | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
15 червня 1853 Шацький повітd, Тамбовська губернія, Російська імперія |
| Померла |
26 квітня 1883 (29 років) Женева, Швейцарія |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Російська імперія |
| Діяльність | політична діячка |
В 1874 повернулася в Росію. Працюючи на фабриках, вела пропаганду серед робітників. Брала активну участь у створенні московської народницької групи.
В 1875 заарештована і 1877 осуджена по «процесу 50-ти». Її промова на суді, сповнена віри в неминучість революції в Росії, мала великий вплив на революційну інтелігенцію. Бардіна була засуджена на 9 років каторги, яку замінено довічним засланням у Сибір.
У 1880 році Бардіна звідти втекла і згодом виїхала за кордон, де тяжка хвороба привела її до самогубства.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.