Бардієр Федір Федорович
Федір Федорович Бардієр (нар. 17 березня 1905, село Преображенка Таврійської губернії, тепер Каховського району Херсонської області — 19 травня 1983, Київ) — український радянський господарський діяч, економіст. Кандидат у члени ЦК КП(б)У в 1940—1949 р. Доктор економічних наук (1969), професор (1971).
Бардієр Федір Федорович | |
---|---|
Народився |
17 березня 1905 Преображенка, Дніпровський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія |
Помер |
19 травня 1983 (78 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
Діяльність | державний діяч, економіст, викладач університету |
Науковий ступінь | доктор економічних наук (1969) |
Заклад | НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського і Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана |
Біографія
У 1931 році закінчив Київський хіміко-технологічний інститут.
У 1933—1936 р. — керуючий місцевої промисловості, заступник директора, директор, завідувач кафедри економіки промисловості Академії постачання. У 1936—1938 р. — начальник планово-виробничого відділу Київського заводу «Арсенал».
У 1938—1939 р. — заступник народного комісара легкої промисловості Української РСР.
У квітні 1939 —1941 р. — народний комісар текстильної промисловості Української РСР.
У 1941—1943 р. — директор фабрики імені Максима Горького. У 1943—1944 р. — директор шкіряного заводу. У 1944—1947 р. — начальник главку медично-інструментальної промисловості.
У 1947—1949 р. — директор Київської трикотажної фабрики імені Рози Люксембург. У 1949—1950 р. — директор шовкового комбінату. У 1950—1953 р. — директор тресту «Укршкілзабезпечення». У 1953—1955 р. — директор експериментально-виробничих майстерень Академії архітектури Української РСР.
У 1952—1955 р. — старший викладач кафедри економіки промисловості і організації виробництва Київського політехнічного інституту. У 1955—1970 р. — доцент кафедри економіки промисловості і організації виробництва Київського економічного інституту народного господарства. У 1970—1980 р. — професор кафедри організації і планування промислових підприємств Київського економічного інституту народного господарства.
Джерела
- Енциклопедія Сучасної України. — Т.2. — К., 2003. С. 248–249.