Барнаулка

Барнау́лка (рос. Барнаулка) — річка у Росії, ліва притока Обі.

Барнаулка
Барнаулка у стрічковому борі поблизу Барнаула.
Мапа басейну Обі
52°33′21″ пн. ш. 81°57′10″ сх. д.
Витік	Озеро Дзеркальне (Шипуновський район Алтайського краю, Росія)
• координати	52°33′21″ пн. ш. 81°57′10″ сх. д.
• висота, м	219 м
Гирло	Об
• координати	53°19′47″ пн. ш. 83°48′17″ сх. д.
Басейн	Об→Карське море→Північний Льодовитий океан
Країни:	Росія[1]
Прирічкові країни:	Росія: Алтайський край
Регіон	Алтайський край
Довжина	207 км
Площа басейну:	5 720 км²
Середньорічний стік	10 м³/c
Притоки:	Вороніха (пр.), Рожня (пр.), Коливань (пр.), Паньшиха (пр.), Штабка (пр.), Власіха (пр.), Сухий Лог (пр.), Пивоварка (л.)
Ідентифікатори і посилання
код ДВР Росії	13010200512115200001236
GeoNames	1510850
Медіафайли у Вікісховищі

Барнаулка витікає з озера Дзеркального на узліссі Барнаульського стрічкового бору (291 м над рівнем моря). Її басейн площею 5720 км² має форму витягнутої з південного заходу на північний схід смуги 240 км завдовжки і 20–27 км завширшки і знаходиться повністю в межах Приобського плато. Верхів'я річки являють собою низку довгих вузьких озер, з'єднаних короткими, сильно заболоченими протоками.

Найбільші з озер, через які протікає річка — Урлапівське, Середнє, Бахматівське, Піщане; усі вони утворилися у розширеннях річкової долини (до 3 км завширшки). Стік Барнаулки регулюється цими проточними озерами. Значну частину живлення Барнаулка отримує також від ґрунтових вод, які течуть на невеликій глибині під шаром борових пісків.

Низов'я Барнаулки і її гирло знаходяться в межах міста Барнаул. Вже на території міста в Барнаулку впадає зліва мала річка Пивоварка. Нижче її впадіння Барнаулка тече по котловині колишнього заводського ставу, виритого у XVIII ст. При впадінні в Об річка сильно забруднена. Її русло в межах міста ніяк не опоряджене.

Майже усі притоки впадають в Барнаулку справа. Її середньорічний стік становить 10 м³/c. Річка замерзає на початку листопада (товщина криги 0,7–1 м), скресає на початку квітня. Річка ніколи не пересихає влітку і не перемерзає взимку на всьому протязі свого русла. Весняна повінь триває з початку квітня до середини червня (підйом води 1–2 м); дощові повені незначні і розтягнуті.