Барсов Єлпідифор Васильович

Єлпідифо́р Васи́льович Ба́рсов (рос. Елпидифор Васильевич Барсов; нар. 1 листопада (13 листопада) 1836, с. Логінове, Череповецький повіт Новгородська губернія пом. 2 квітня 15 квітня 1917, Москва, Російська імперія) російський фольклорист і літературознавець.

Єлпідифор Васильович Барсов
рос. Елпидифор Васильевич Барсов
портрет до 1917 р.
портрет до 1917 р.
Народився 1 (13) листопада 1836
Логінове
Помер 2 (15) квітня 1917 (80 років)
Москва
Поховання Старий Донський цвинтар
Країна Російська імперія
Діяльність краєзнавець
Alma mater Санкт-Петербурзька духовна академія
Галузь етнографія, археологія
Заклад Румянцевський музей

Життєпис

Закінчив 1861 року Петербурзьку духовну академію. У 18811907 роках працював секретарем Московського товариства історії й старожитностей російських, редактором його «Чтений…».

Збирач і дослідник російської народної творчості й давньоруського письменства. Видав «Голосіння Північного краю» (ч. 1-3, 18721886), «Північні перекази про давньоруських князів і царів» (1879). Цікавився питаннями української етнографії та фольклору, зокрема відношенням російських билин до українських дум. Цінною працею Барсова є його незавершена монографія «„Слово о полку Ігоревім“ як художня пам'ятка Київської дружинної Русі» (т. 1-3, 18871889).

Твори

  • (рос.)Причитания Северного края. В 3 ч. М., 1872—1886;
  • (рос.)«Слово о полку Игореве» как художественный памятник Киевской дружинной Руси. В 3 т. М., 1887—1889.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.