Баскаков Михайло Іванович

Немовлям підібраний у Москві та переданий до дитячого будинку, його справжнє ім'я та прізвище встановлені не були. З дитячого будинку взятий на виховання до родини Баскакових, в село Павловка Гжатського повіту Смоленської губернії. Прийомний батько працював робітником залізниці, помер у 1918 році; прийомна мати була селянкою.

У 1917 році Михайло Баскаков закінчив 4 класи земської школи села Ворське Гжатського повіту.

У квітні 1918 — червні 1923 року — учень, слюсар Ворського лісопильного заводу Гжатського повіту. Отримавши в 1923 році травму руки, повернувся до рідного села.

З червня 1923 до січня 1924 року працював у господарстві прийомної матері Баскакової в селі Павловка Гжатського повіту.

У січні 1924 — листопаді 1925 року — кочегар, машиніст Ворського лісопильного заводу Гжатського повіту. У 1924 році вступив до комсомолу.

У листопаді 1925 — вересні 1926 року — голова Ворської сільської ради Гжатського повіту Смоленської губернії та секретар сільської комсомольської організації.

Член ВКП(б) з 1926 року.

У вересні 1926 — жовтні 1927 року — член правління кредитного сільськогосподарського товариства села Івакіно Гжатського повіту.

У жовтні 1927 — жовтні 1928 року — в Червоній армії: навчався в полковій школі, був відповідальним організатором бюро ВЛКСМ 85-го стрілецького полку.

У жовтні 1928 — грудні 1929 року — представник Московського комітету ВЛКСМ у Москредпромспілці.

У грудні 1929 — травні 1930 року — секретар осередку ВКП(б) Мособлдрукспілки.

У травні 1930 — березні 1933 року — студент Інституту сходознавства імені Наріманова при ЦВК СРСР, закінчив два курси за спеціальністю «економіст зовнішньої торгівлі».

У березні — серпні 1933 року — співробітник секретно-політичного відділу ДПУ Азербайджанської РСР у місті Баку.

У серпні 1933 — липні 1934 року — уповноважений 3-го відділення секретно-політичного відділу ОДПУ СРСР. У липні 1934 — червні 1935 року — уповноважений 3-го відділення секретно-політичного відділу ГУДБ НКВС СРСР.

З 23 червня 1935 до 1936 року — помічник оперативного уповноваженого 8-го відділення секретно-політичного відділу ГУДБ НКВС СРСР.

З 1937 до лютого 1938 року — оперативний уповноважений 7-го відділення 4-го відділу ГУДБ НКВС СРСР. 1 лютого — 28 липня 1938 року — помічник начальника 7-го відділення 4-го відділу ГУДБ НКВС СРСР.

28 липня — 29 грудня 1938 року — заступник народного комісара внутрішніх справ Карельської АРСР.

29 грудня 1938 — 26 лютого 1941 року — народний комісар внутрішніх справ Карельської АРСР (з березня 1940 року — Карело-Фінської РСР).

26 лютого — 31 липня 1941 року — народний комісар державної безпеки Карело-Фінської РСР.

31 липня 1941 — 7 травня 1943 року — народний комісар внутрішніх справ Карело-Фінської РСР.

7 травня — 31 липня 1943 року — народний комісар державної безпеки Карело-Фінської РСР.

31 липня 1943 — 4 червня 1946 року — начальник Управління НКДБ по Горьковській області.

4 червня 1946 — 3 січня 1951 року — міністр державної безпеки Узбецької РСР.

3 січня 1951 — 6 лютого 1952 року — начальник Управління МДБ по Хабаровському краю.

6 лютого 1952 — 16 березня 1953 року — міністр державної безпеки Білоруської РСР.

16 березня — 9 червня 1953 року — міністр внутрішніх справ Білоруської РСР.

21 липня 1953 — 24 лютого 1958 року — міністр внутрішніх справ Білоруської РСР.

У лютому 1958 року звільнений у відставку через хворобу.

У 1958—1965 роках — заступник директора готелю «Будапешт» у Москві, заступник директора Всесоюзного науково-дослідного інституту радіо та телебачення.

З вересня 1965 року працював у Міністерстві будівництва РРФСР заступником начальника Головного управління будівництва по Західно-Сибірському економічному району.

Помер 18 жовтня 1968 року в Москві. Похований на Новодівочому цвинтарі в Москві.

• молодший лейтенант державної безпеки (8.12.1935)
• лейтенант державної безпеки (5.11.1937)
• капітан державної безпеки (17.01.1939)
• майор державної безпеки (14.03.1940)
• комісар державної безпеки (14.02.1943)
• генерал-майор (9.07.1945)

• орден Леніна (16.01.1950)
• орден Червоного Прапора (20.09.1943)
• орден Трудового Червоного Прапора (30.12.1942)
• три ордени Червоної Зірки (26.04.1940, 6.02.1947,)
• медаль «За бойові заслуги»
• медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1-го ст.
• медаль «За оборону Радянського Заполяр'я»
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
• медалі
• знак «Заслужений працівник НКВС» (4.02.1942)

• Баскаков Михаил Иванович (рос.)
• Краткая биография руководителей. Баскаков Михаил Иванович (рос.)