Баталов Микола Петрович
Мико́ла Петро́вич Бата́лов (рос. Никола́й Петро́вич Бата́лов; *6 грудня 1899, Москва, Російська імперія — †10 листопада 1937, Москва, Російська РФСР) — російський радянський актор, заслужений артист РРФСР (1933). Учень К. С. Станіславського. Дядько Олексія Баталова.
| Микола Петрович Баталов | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
6 грудня 1899 Москва, Російська імперія | |||
| Помер |
10 листопада 1937 (37 років) Москва, РРФСР | |||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | |||
| Національність | росіянин | |||
| Громадянство |
 СРСР | |||
| Діяльність | актор | |||
| Alma mater | Школа драматичного мистецтваd (1915) | |||
| Заклад | Q4127958? і Російський університет театрального мистецтва | |||
| Роки діяльності | 1916 — 1935 | |||
| У шлюбі з | Андровська Ольга Миколаївна | |||
| Діти | Q19906373? | |||
| Брати / сестри | Vladimir Batalovd | |||
| Провідні ролі |
Фігаро («Весілля Фігаро» Бомарше) Альошка («На дні» М. Горького) Васька Окорок («Бронепоїзд 14-69» Всеволода Іванова) | |||
| IMDb | ID 0060693 | |||
| Нагороди та премії | ||||
  | ||||
|
| ||||
 Микола Петрович Баталов у Вікісховищі | ||||
Роботу в Московському Художньому театрі почав 1916.
Серед найкращих ролей Баталова: Фігаро («Весілля Фігаро» Бомарше), Альошка («На дні» М. Горького), Васька Окорок («Бронепоїзд 14-69» Всеволода Іванова). З 1923 знімався в кіно.
Нагороджений Орденом Трудового Червоного Прапора (1937).
Фільмографія
- 1924 — «Аеліта»
- 1926 — «Мати»
- 1931 — «Путівка в життя»
- 1932 — «Горизонт»
- 1935 — «Пастух і цар»
- 1935 — «Три товариші»
- 1935 — «Скарб загиблого корабля»
та інші.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.