Батарея (Миколаїв)
Костянтинівська батарея (острів Флагшток, острів Батарея) ─ довга штучна коса (гребля), що закінчується укріпленим островом (також штучним), насипана від села Мала Корениха на правому березі Бузького лиману, споруджена за проектом відомого військового інженера Едуарда Івановича Тотлебена.
Острів з укріпленнями отримав назву на честь одного з синів імператора — Костянтина Миколайовича.
Насипана в 1855 році впоперек течії лиману, гребля була одним з елементів системи укріплень для оборони міста Миколаєва в період Кримської війни.
Після захопленням Севастополя британо-французькими військами виникла загроза захоплення міста Миколаєва, який не мав жодних укріплень з боку моря. У зв'язку з цим за наказом імператора Олександра ІІ в Миколаїв був направлений Тотлебен, який проявив себе при підготовці укріплень Севастополя.
12 вересня 1855 Тотлебен прибув до Миколаєва, де йому доручили привести місто в оборонний стан.
Роботи почалися невідкладно, за ними спостерігав імператор. За планом Тотлебена уздовж Бузького лиману була побудована глибокоешелонована оборонна система, що складалася із земляних редутів і батарей.
Одним з основних елементів цієї системи стала Костянтинівська батарея. Гребля перегороджувала Бузький лиман майже до половини його акваторії. На кінці цієї греблі був насипаний острів з укріпленнями, викладеними каменем, і захищений валами. Тут розташували артилерійську батарею, на протилежній стороні лиману була Кауфманівська батарея (Бузький редут). Обидві батареї перекривали вогнем вузький прохід, що залишався для суден по фарватеру.
З боку фарватеру від батареї під час її спорудження було створено пальову загороду «ряжі» з колод, пов'язаних бочками, завантаженими каменями. Між ряжами й пристанню Широкої Балки був залишений прохід у 200 сажнів, що прострілювався прицільним вогнем батарей. Згодом при розчищенні фарватеру велика частина зрубів знищена, але в безпосередній близькості до острова вони збереглися. На всі споруди оборонної системи було витрачено не більше двох місяців. У будівельних роботах брали участь понад 10 тисяч осіб, зокрема солдати і жителі Миколаєва.
Література
- Крючков, Ю. С. Старый Николаев. Топонимический словарь-справочник / Ю. С. Крючков ─ Николаев: Изд. Ирины Гудым, 2008. ─ С. 46-47.
- Николаевщина. Краеведческий сборник ─ Николаев. 1926.
- Павловский Е. Лоция черного моря / Е. Павловский ─ Николаев: тип. Управления Николаевского порта, 1867.
- Шикман А. П. Деятели отечественной истории. Биографический справочник А. П. Шикман ─ Москва, 1997.
- Шильдер Н. К. Граф Эдуард Иванович Тотлебен, его жизнь и деятельность / Н. К. Шильдер ─ СПб: Тип. «Русская скоропечатня», 1886.