Батраков Матвій Степанович

Матвій Степанович Батраков (15 листопада 1900(19001115), село Яново Сергацького повіту Нижньогородської губернії, тепер Сергацького району Нижньогородської області, Російська Федерація 19 липня 1995, місто Новосибірськ, Російська Федерація) радянський військовий діяч, генерал-майор (20.04.1945). Герой Радянського Союзу (11.09.1941). Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання.

Батраков Матвій Степанович
Народився 15 листопада 1900(1900-11-15)
село Яново Сергацького повіту Нижньогородської губернії, тепер Сергацького району Нижньогородської області, Російська Федерація
Помер 19 липня 1995(1995-07-19) (94 роки)
Новосибірськ, Росія
Поховання Заєльцовський цвинтарd
Національність росіянин
Діяльність політик
Alma mater Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Учасник Громадянська війна в Росії і німецько-радянська війна
Посада депутат Верховної ради СРСР
Військове звання генерал-майор
Партія КПРС
Нагороди

Життєпис

Народився в селянській родині. Закінчив церковнопарафіяльну школу. Працював бурлаком на Волзі та на Дону, був матросом.

У Червоній армії з червня 1919 року. З червня до жовтня 1919 року служив у 28-му Приволзькому запасному полку, з жовтня 1919 року — в 4-му інженерному батальйоні в Нижньому Новгороді. У грудні 1919 — лютому 1920 року хворів на тиф, з лютого 1920 року — червоноармієць караульної команди 8-го робітничого батальйону в Нижньому Новгороді.

З вересні 1920 до 1923 року — курсант 11-ї Нижньогородської піхотної школи. З вересня 1923 року — командир взводу 8-го полку зв'язку в Новочеркаську. З травня 1924 року — командир взводу та роти 26-го стрілецького полку 9-ї Донської стрілецької дивізії Північно-Кавказького військового округу в Єйську.

Член ВКП(б) з 1928 року.

З січня 1930 року — командир навчальної роти 17-го окремого стрілецького батальйону Сибірського військового округу в Ленінськ-Кузнецькому.

У 1932 році закінчив мотомеханізовані курси в Москві. У 1936 році закінчив Вищі стрілецько-тактичні курси удосконалення командного складу піхоти курси «Постріл».

З липня 1937 року — начальник полкової школи молодшого командного складу 40-го стрілецького полку, з вересня 1938 року — начальник навчальної частини курсів молодших лейтенантів дивізії, заступник командира з стройової частини стрілецького полку 78-ї стрілецької дивізії Сибірського військового округу в Новосибірську. З вересня 1939 року — командир 765-го стрілецького полку 107-ї стрілецької дивізії Сибірського військового округу в місті Рубцовську Алтайського краю.

Учасник німецько-радянської війни із червня 1941 року. У складі 24-ї армії дивізія була перекинута на фронт та взяла участь у Смоленській битві. Відзначився 8 серпня 1941 року в боях у районі міста Єльня Смоленської області.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 11 вересня 1941 року за вміле командування полком та виявлені при цьому мужність та героїзм командиру 765-го стрілецького полку 107-ї стрілецької дивізії 24-ї армії Резервного фронту підполковнику Батракову Матвію Степановичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка».

З 12 вересня 1941 року — командир 211-ї стрілецької дивізії 43-ї армії Резервного фронту. З листопада 1941 року — командир 42-ї окремої курсантської стрілецької бригади на Західному, Північно-Західному, Калінінському та із серпня 1942 року — на Сталінградському фронтах. У бою 22 вересня 1942 року був важко поранений і контужений, тривалий час лікувався в госпіталі.

З травня 1943 року — уповноважений Ставки Верховного Головнокомандування в Уральському військовому окрузі.

З липня 1943 до травня 1944 року — слухач Вищої військової академії імені Ворошилова (прискорений курс).

31 травня 1944 — травень 1947 року — командир 59-ї стрілецької дивізії 1-ї Червонопрапорної армії Далекосхідного фронту. Брав участь у радянсько-японській війні 1945 року в складі 1-го Далекосхідного фронту.

З травня 1947 року — в розпорядженні Головного управління кадрів Збройних Сил СРСР.

У жовтні 1947 — квітні 1952 року — військовий комісар Новосибірської області.

З квітня 1952 року — у відставці за станом здоров'я. Проживав у місті Новосибірську, брав активну участь у громадській роботі, був членом військово-наукового товариства.

Помер 19 липня 1995 року. Похований на Заєльцовському цвинтарі в Новосибірську.

Військові звання

Нагороди

Примітки

    Джерела

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.