Батько Вепр

Вепроніч — чарівний час, коли до всіх чемних дітей приходить добродушний товстун-веселун Батько Вепр. Він залазить у домівки через димар, залишає подарунки у панчохах, розвішаних на каміні, частується хересом і печивом та, звісно ж, примовляє «Хо-хо-хо!», проте все змінюється того дня коли колективні "Аудитори дійсності" - істоти, які стежать за Дискосвітом, щоб переконатися, що все підкорюється правилам, вирішують ліквідувати Батька Вепра, подібного до фігури Святого Миколая чи Санти Клауса. Аудитори не мають права втручатися в хід часу, тому платять лорду Дауні - безпосередньо головному Найманцю Гільдії Вбивць (з великої літери через те, що більшість представників у гільдії вважають себе джентельменами і вищими за вуличних головорізів), щоб вони замість Аудиторів вбили Батька. Завдання дається пану Джонатану Часначаю (або як він неодноразово зазначає Часу-не-чаю), який має репутацію безжалісності та креативності рішень. Він залучає на допомогу деяких гангстерів: Сітку, здорованя Банджо Білоліла, Котяче Око, Персика та Середнього Дейва. Найманці планують знайти Зубну Фею, а опісля використати її магію, щоб проникнути в її царство і викрасти всі зібрані дитячі зуби. Маючи ці зуби, Часначай здатний керувати всіма дітьми у світі Диска, наказуючи їм більше не вірити в Батька Вепра.

Знаючи, що Батько Вепр також відповідає за схід сонця, головний персонаж циклу Смерть намагається зберегти віру у нього, одягаючись у Батька і виконуючи його роль, у цьому Смерті допомагає Альфред - його дворецький. Оскільки він не в змозі перемогти пана Часначая, який мешкає у царстві, створеному дитячою вірою, де смерті (а отже, і героя Смерті) не існує, він з'являється на місці роботи своєї онуки, одягнений як Батько. Як він і планував, Сюзен Стогелітська, попередня героїня роману "Душевна Музика" вже доросла дівчина, не може протистояти цікавості і намагається знайти Батька Вепра. Вона відвідує Замок Кісток де знаходить "О Боже Похмілля" на ім`я Сушняк. Намагаючись вилікувати Сушняка від похмілля, Сюзен відвідує Невидну Академію - де виявляється, що кілька малих богів і істот (у тому числі Сушняк) створюються через велику кількість надмірної віри у світі, спричинену зникненням Батька Вепра.

Сюзен та О Боже подорожують до царства Зубної Феї та розкривають наміри пана Часначая. Найманець нападає на Сюзен, використовуючи меч Смерті, але оскільки це не працює в такому царстві, Сюзен змогла здолати його і скинути з вежі, в результаті чого злодій зникає. Потім їй вдається врятувати Батька Вепра, який повернувся до свого колишнього виду, від Аудиторів, які переслідують їх у вигляді хортів. Коли Сюзен повертається на своє робоче місце, Смерть пояснює, що трапилось з нею, протягом перегонів з Аудиторами, проте неочікувано перериває оповідь з появою Часначая, якого врешті-решт виходить вбити.

• Смерть - у серії книг про Дискосвіт є персонажем чоловічого роду. Смерть рибалить, любить кошенят і смачні страви, мріє про відпустку і врешті просто виконує свою роботу: доправляє душі в інший світ. Крім цього має власний цикл творів "Смерть" вперше з`явившись у романі "Морт" опісля продовжив власні пригоди у історії під назвою "Жнець" та "Душевна Музика". У більшості творів власного циклу Смерть постає спостерігачем та героєм оповіді, що намагається збагнути людське життя та звички. Має доньку Іззабел, онуку Сюзен Стогелітська та власну оселю Смерті з дворецьким Альфредом, де зберігаються годинники життєміри з іменами людей. У романі "Батько Вепр" намагається вкотре врятувати світ в протистоянні з Аудиторами дійсності, перетворившись в "Батька", намагаючись зберегти віру у нього.[5][6][7]

• Сюзен Стогелітська - онука Смерті, донька Іззабел та Морта - персонажів твору "Морт". Вперше з`являється у романі "Душевна музика" попередньому за хронологією циклу. Має цілковиту схожість з власним дідусем, що неодноразово вказується протягом двох романів, особливо вміння бачити магічні чи то чарівні речі, можливість виконувати роботу Смерті й бути власним дідусем в його Оселі, проте цурається цієї можливості, намагаючись вірити у реальність, працює гувернанткою.[7]

• Часначай - (або як він неодноразово називає себе Часу-не-чаю) персонаж має репутацію безжалісності та креативності рішень і є найманцем у Гільдії Вбивць.

• Альфред - дворецький оселі Смерті

• Чарівники Невидної Академії - (Архіректор Ридикуль, Декан, Викладач Новітніх Рун)

• Батько Вепр- аналог Святого Миколая чи то Санти Клауса.

• Ґном Модо - садівник в Невидній Академії

• Сітка, Банджо Білоліла, Котяче Око, Персик та Середній Дейв - гангстери яких наймав Часначай

• Смерть Щурів - один із видів Смерті, що з`являється у романі "Жнець".

• Лорд Дауні - Головний Найманець Гільдії Вбивць

• О Боже Похмілля (Сушняк) - один із малих богів, що страждає від похмілля з усього світу.

• Капрал Ноббс — один із членів «Міської Варти», постійно курить недопалки, будь-яка сигарета у нього миттєво стає недопалком і відправляється за вухо. Має дивні звички, які показує його оточенню. Персонаж романів "Варта! Варта!", "Озброєні", "Глиняні Ноги"[8]