Бауман Карл Янович

Карл Янович Бауман (нар. 29 серпня 1892(18920829), містечко Лемзаль Вількенської волості Валмієрського повіту Ліфляндської губернії, тепер Латвія 14 жовтня 1937, Лефортовська в'язниця НКВС міста Москви) радянський партійний діяч, 1-й секретар Московського обкому ВКП(б), 1-й секретар Середньоазіатського бюро ЦК ВКП(б), секретар ЦК ВКП(б). Член ВЦВК і ЦВК СРСР. Член ЦК ВКП(б) (1925—1937). Кандидат у члени Секретаріату ЦК ВКП(б) з 11 квітня 1928 по 29 квітня 1929 року. Член Організаційного бюро ЦК ВКП(б) з 11 квітня 1928 по 4 лютого 1932 року. Кандидат у члени Політичного бюро ЦК ВКП(б) з 29 квітня 1929 по 26 червня 1930 року.

Бауман Карл Янович
латис. Kārlis Baumanis
Народився 29 серпня 1892(1892-08-29)
Ліфляндська губернія, Російська імперія
Помер 14 жовтня 1937(1937-10-14) (45 років)
Москва, СРСР
Країна  СРСР
Національність латиш
Діяльність політик
Alma mater Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС, Центральний виконавчий комітет СРСР і Всеросійський центральний виконавчий комітет
Партія ВКП(б)

Біографія

Народився 17 (29) серпня 1892 року в селянській родині, рано залишився без батька. Закінчив рік сільської початкової школи, три класи міської школи в Лемзалі. З 1907 по лютий 1908 року — учень сільськогосподарської школи в місті Пскові.

Член РСДРП(б) з вересня 1907 року.

З лютого по вересень 1908 року перебував у в'язниці міста Пскова. У 1908—1909 роках працював у господарстві матері в Лемзалі. З травня 1909 по травень 1910 року перебував у в'язниці міста Вольмара Ліфляндської губернії. З травня 1910 по лютий 1911 року працював у господарстві матері в Лемзалі. З лютого 1911 по квітень 1912 року перебував у в'язницях міст Риги і Вендена Ліфляндської губернії.

З серпня 1912 по травень 1913 року готувався до складання екстерном екзаменів у Санкт-Петербурзі.

У вересні 1913 — жовтні 1915 року — студент Київського комерційного інституту. У жовтні 1915 — червні 1916 року — студент Саратовського комерційного інституту.

У червні 1916 — лютому 1918 року — конторник Київського облікового банку. Учасник Жовтневого перевороту 1917 року в Києві.

У лютому 1918 року — комісар з націоналізації банків Народного комісаріату фінансів Української СРР в Києві.

Весною і літом 1918 року хворів, переховувався в селі Юр'єво Путивльського повіту Курської губернії.

У серпні 1918 — лютому 1919 року — секретар правління Спілки банківських службовців у Києві. У лютому — серпні 1919 року — керуючий відділення Народного банку в Києві.

У вересні — грудні 1919 року — старший інспектор Народного комісаріату фінансів у Москві.

У січні — квітні 1920 року — завідувач Путивльського повітового відділу народної освіти Курської губернії.

У квітні — серпні 1920 року — голова виконавчого комітету Путивльської повітової ради Курської губернії.

У серпні — жовтні 1920 року — голова виконавчого комітету Грайворонської повітової ради Курської губернії.

У жовтні — листопаді 1920 року — голова Курської губернської ради профспілок.

14 грудня 1920 — 9 травня 1923 року — відповідальний секретар Курського губернського комітету РКП(б).

У серпні 1923 — серпні 1924 року — заступник завідувача організаційно-інструкторського відділу ЦК РКП(б).

У серпні 1924 — лютому 1928 року — завідувач організаційно-розподільного відділу Московського губернського комітету ВКП(б).

У лютому — жовтні 1928 року — завідувач відділу з роботи в селі ЦК ВКП(б).

27 листопада 1928 — 6 квітня 1929 року — 2-й секретар Московського губернського комітету ВКП(б).

1 квітня — 14 вересня 1929 року — голова Організаційного бюро ЦК ВКП(б) по Центрально-Промисловій — Московській області. 6 квітня — 14 вересня 1929 року — 1-й секретар Московського губернського комітету ВКП(б).

З 29 квітня 1929 року по 4 лютого 1932 року — секретар ЦК ВКП(б).

18 вересня 1929 — 22 квітня 1930 року — 1-й секретар Московського обласного комітету ВКП(б).

У жовтні 1930 — лютому 1931 року — уповновадений ЦК ВКП(б), у лютому 1931 — серпні 1934 року — 1-й секретар Середньоазіатського бюро ЦК ВКП(б) в місті Ташкенті.

13 травня 1934 — 14 квітня 1937 року — завідувач планово-фінансово-торгового відділу ЦК ВКП(б) та завідувач відділу науки, науково-технічних винаходів і відкриттів ЦК ВКП(б).

12 жовтня 1937 року заарештований органами НКВС СРСР. Відразу ж після арешту був жорстоко побитий і через два дні, 14 жовтня, помер у Лефортовській в'язниці. У справі Баумана є лише один документ — написана ним в день смерті заява, залита кров'ю.

15 липня 1955 і 23 червня 1989 року реабілітований головною військовою прокуратурою. Рішенням КПК при ЦК КПРС від 19 серпня 1955 року відновлений у партії.

Пам'ять

У 1931—1936 роках селище Пяндж в Таджикистані мало назву Бауманабад. У 1932—1937 роках місто Шафіркан і Шафірканський район Бухарської області Узбекистану називалися Бауман і Бауманський район.

Джерела

  • Филиппов С. Руководители центральных органов ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. М. : РОССПЭН, 2018. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.