Ліфляндська губернія

Ліфля́ндська губе́рнія губернія Російської імперії, середня з трьох прибалтійських губерній. Розташовувалась на березі Ризької затоки Балтійського моря. Утворена 1796 року шляхом перейменування Ризького намісництва. 1918 року розділена на дві частини: північ увійшла до складу Естонії, південь — до складу Латвії.

Ліфляндська губернія

Герб
Центр Рига
Утворено 1721
Площа 47 030,87 (1895)
Населення 1 310 670 осіб (1895)
Густота 27.9 осіб / км²
Попередники Ризьке намісництво
Наступники Латвія
Естонія

Історія

1721 року за Ништадтським миром Шведська Лівонія відійшла до Російської імперії. На цій території була створена Ризька губернія, що охоплювала Лівонію (Ліфляндію) та землі скасованої Смоленської губернії. Новостворена Ризька губернія поділялася на 2 провінції:

1726 року Смоленська провінція перетворена на самостійну Смоленську губернію. Внаслідок цього Ризьку губернію переподілили на 5 провінцій:

  • Ризька провінція
  • Венденська провінція
  • Дерптська провінція
  • Перновська провінція
  • Езельська провінція

1783 року Ризьку губернію перейменували на Ризьке намісництво. Воно поділялося на 9 повітів:

  • Ризький повіт
  • Венденський повіт
  • Вольмарський повіт
  • Валкський повіт
  • Дерптський повіт
  • Перновський повіт
  • Феллінський повіт
  • Верроський повіт
  • Езельський повіт

1796 року Ризьке намісництво перейменували на Ліфляндську губернію.

На початку жовтня 1802 на території маєтку Каугерн сталась серія селянських заворушень, відомих як Каугернське повстання.

1893 року Дерптський повіт перейменували на Юріївський повіт.

Карти

Адміністративний поділ

Губернія поділялася на 9 повітів:

Повіт Повітове місто Площа (верст²) Населення (1897)[1]
1 Валкський Валк (10 922 особи) 5298,7 120 585
2 Венденський повіт Венден (6356 осіб) 4953,7 124 208
3 Верроський Верро (4152 особи) 3744,2 97 185
4 Вольмарський Вольмар (5050 осіб) 4358,1 112 836
5 Перновський Пернов (12 898 осіб) 4694,9 98 123
6 Ризький Рига (282 230 осіб) 5468,4 396 100
7 Феллінський Феллін (736 осіб) 4015,2 99 747
8 Езельський Аренсбург (4603 особи) 2515,5 60 263
9 Юріївський (Дерптський) Юріїв (Дерпт) (42 308 осіб) 6276,7 190 317

Населення

Переписнаселенняміськесільськегустота, осіб/м²
186090579522
18951310670257730105294832

У середньому в останні роки до 1889 року в губернії народжувалось щорічно близько 36000 осіб, вмирало близько 26000 осіб.

Національності

На 1895 рік.

НаціональністьНаселення
латиші552860
ести509243
німці116186
росіяни72318
євреї41163
українці12387
поляки5865
інші656

Корінне населення складалося з латишів, естів та шведів, що жили тільки на острові Рухну. Ести жили переважно на півночі губернії в Перновському, Фелінському, Юріївському та Верроському повітах, а також на островах; латиші — в інших частинах губернії.

Генерал-губернатори

Примітки

Джерела

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ліфляндська губернія

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.