Бацбійська мова

Бацбійська мова (цова-тушинська мова) — мова бацбійців. Поширена в селі Земо-Алвані Ахметського району Кахетського краю Грузії. Бацбійці (самоназва бацав (однина) та бацбі (множина)) переселились з гірської Тушетії на початку 19 ст. В Тушетії біля гирла річки Цова бацбійці проживали в чотирох громадах: Сажірта, Отелта, Індурта, Мозарта. Загальна кількість мовців в 90-ті роки 20 ст. сягала 3 тисяч.

Бацбійська мова — одна з нахських мов, але протиставлена вайнахським мовам. Для системи консонантизма характерна наявність глухої фонеми лъ яка в вайнахських мовах є втраченою, серії інтенсивних приголосних (лл, сс, хх, ккъ та інші), і нових комплексів приголосних. Система вокалізма є простішою, ніж в інших нахських мовах і не включає висхідних дифтонгів. Іменник має 8 іменних класів(найбільше серед кавказьких мов) і 10 основних відмінків. Дієслово є агентативним: розрізняють - ас Іоже(я впав не з власної вини)і со Іоже(я впав з власної ж вини). Під впливом грузинської мови розвинулось особове відмінювання, що злилося з класним відмінюванням, завдяки чому в дієслові маркується як суб'єкт, так і об'єкт: ас хи д-етто-с «я наливаю воду», ахь хи д-етто-хь «ти наливаєш воду» (д - показник класу, -с і -хь особові показники). Мова є безписемною. Бацбійці використовують Грузинську мову як засіб письма.