Нахсько-дагестанські мови
На́хсько-дагеста́нські мови зосереджені в основному на сході Північного Кавказу (нині Росія), а також в Азербайджані, Грузії, Туреччині, Йорданії та в деяких інших країнах Близького Сходу. Загальна кількість мовців сягає близько 2,4 млн.
У лінгвістиці також уживаний термін «дагестанські мови», що охоплює майже всі гілки нахско-дагестанської сім'ї за винятком Нахської групи. Характерні риси:
- синтаксис — ергативна конструкція речення;
- морфологія — складна система відмінків, іменні класи;
- фонетика — наявність латеральних, увулярних, абруптивних та ін. приголосних.
Класифікація
Нахська група
- Вайнахська підгрупа
- Бацбійська підгрупа
Андо-Аваро-Цезька група
- Андійська підгрупа
- Аварська підгрупа
- Цезька підгрупа (Додойська)
Даргінська група
- Північно-західна підгрупа
- Акушинська мова
- Гапшимінсько-Бутринська мова
- Даргінська мова
- Кадарська мова
- Мугінська мова
- Муірінська мова
- Мюрего-Губденська мова
- Урахінська мова
- Цудахарська мова
- Мегебська підгрупа
- Мегебська мова
- Південно-західна підгрупа
- Амухсько-Худуцька мова
- Кункінська мова
- Санжі Іцаринська мова
- Сірхінська мова
- Чіразька підгрупа
- Хайдакська підгрупа
- Верхньохайдакська мова
- Нижньохайдакська мова
- Кубачі-Аштинська підгрупа
- Кубачінська мова
- Аштинська мова
- Лакська мова
Лезгінська група
- Східна підгрупа
- Західна підгрупа
- Південна підгрупа
- Арчинська підгрупа
- Удінська підгрупа
Можливо споріднені мови
А. К. Глейє висловив здогадки про те, що племена, споріднені абхазо-черкеським, в давнину жили і південніше, аж до самої Месопотамії. Щоб довести це, він звертається до досемітської мітаннійської мови та порівнює її лексику та граматику з лексикою та граматикою абхазо-черкеських мов, роблячи висновок, що мітаннійська мова посідає середнє місце між абхазо-черкеськими та нахсько-дагестанськими мовами.
1995 року С. А. Старостін висунув гіпотезу про віддалену спорідненість хуритської мови з сучасними північнокавказькими мовами. Виявлення нових текстів на хуритській мові, а також розвиток північнокавказького порівняльно-історичного мовознавства нині зробили цю гіпотезу менш популярною. В 100-словному списку базової лексики майже не знаходяться збіги між засвідченою хуритською та північнокавказькою прамовами. Лінгвістичний аналіз показує, що хуритська мова бутувала паралельно пранахській мові увесь час своєї фіксації.
Див. також
Списки Сводеша для нахсько-дагестанських мов