Баширов Гумер Баширович

Гуме́р Баши́рович Баши́ров (Разін; *7 січня 1901, Янасалі — †1999) — татарський радянський письменник.

Гумер Баширович Баширов
тат. Гомәр Бәшир улы Бәширов
Народився 7 січня 1901(1901-01-07)
Янасалі
Помер 7 травня 1999(1999-05-07) (98 років)
Казань, Росія
Поховання Татарське кладовище в Ново-Татарській слободі Казані
Громадянство  СРСР
Місце проживання Q41303326?, Казань[1]
Діяльність
    Мова творів татарська
    Жанр роман
    Magnum opus «Честь» (1948; Сталінська премія, 1951)
    Членство Спілка письменників СРСР
    Партія КПРС
    Родичі Q61997789? і Möxämmät Mähdiefd
    Нагороди


    Член КПРС з 1928.

    Депутат Верховної Ради СРСР 4-го скликання.

    Народився у с. Янасалі (Татарська АРСР).

    Перше оповідання «Кров Хашима» (1931) про колективізацію в Татарії. В повісті «Сиваш» відтворено героїчні події громадянської війни в Криму. Патріотичні оповідання періоду німецько-радянської війни увійшли в збірки «Помста» (1942), «Гармоніст» (1943).

    Найвизначніший твір — роман «Честь» (1948; Сталінська премія, 1951) присвячений колгоспному селу.

    Баширов — перекладач творів Горького і Франка.

    Тв.: Укр. перекл. — Честь. Перекл. М. Шумила. К., 1956.

    Література


    1. https://web.archive.org/web/20180125015456/https://gytely.info/kazan
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.