Башкирський державний університет

Башки́рський державний університет (БашДУ) — головний університет Башкортостану, Росія, розташований в столиці республіки Уфі.

Башкирський державний університет
БашГУ
?координати: 1549169 ·R (Уфа)
Країна  Росія
Розташування Уфа
Назва на честь Тимірязєв Климент Аркадійович
Засновано 1909
Ректор Микола Морозкінd
Студентів 33 724
Приналежність міністерство науки та вищої освіти РФd[1]
Мова викладання російська
Випускники Категорія:Випускники Башкирського державного університету
Штаб-квартира Уфа
Сайт bashedu.ru
 Башкирський державний університет у Вікісховищі

Історія

Лісовський Олександр Миколайович (18581920)
Учительський інститут

1905 року центр Оренбурзького навчального округу був перенесений з Оренбургу до Уфи, тоді ж було підняте питання про створення тут першого педагогічного вузу. 2 липня 1909 року міністр народної просвіти Олександр Шварц віддав розпорядження про дозвіл відкрити в Уфі трирічний Уфимський учительський інститут. Першим директором було обрано Олександра Лісовського. Відкриття відбулось 4 жовтня того ж року[2], він розташовувався у будинку № 9 по вулиці Телеграфній (нині тут один із корпусів Уфимської академії мистецтв імені Загіра Ісмагілова). Перший випуск із 24 учителів відбувся 1912 року, 4 червня вони отримали звання учителя міського училища. Золоту медаль здобули Михайло Борткевич та Микола Самарін, срібну — Йосиф Антонюк, Микита Младенцев, Йосиф Панков, Микола Проскуряков та Дмитро Толмачев. У вересні 1917 року 2 курс вперше був розподілений на 2 відділення — фізико-математичне та природничо-географічне. Прийом на 1 курс здійснювався вже на 3 відділення, до вже існуючих додалось історико-літературне. 1919 року учительський інститут був перетворений в Башкирський інститут народної освіти[3]. 1923 року інститут отримав тип практичного і став готувати спеціалістів сільського господарства. 1929 року на його базі був створений Башкирський державний педагогічний університет імені Тимірязєва. 1930 року відділення отримали назву факультетів, їх було 4 — фізико-математичний, природничий, географічний та історико-філологічний. Усі факультети мали 15 кафедр. Того ж року були відкриті заочне, а наступного року — вечірнє відділення. 1957 року інститут був перетворений в Башкирський державний університет. Першим ректором було призначено Шайхуллу Чанбарісова[4].

Структура

Корпус фізико-математичного факультету

Факультети:

  • Факультет математики та інформаційних технологій
  • Хімічний факультет
  • Біологічний факультет
  • Географічний факультет
  • Історичний факультет
  • Філологічний факультет
  • Факультет романо-германської філології
  • Факультет башкирської філології та журналістики
  • Інженерний факультет
  • Факультет філософії та соціології
  • Психологічний факультет

Інститути:

  • Фізико-технічний інститут
  • Інститут права
  • Інститут управління і безпеки підприємництва
  • Інститут економіки, фінансів і бізнесу

Викладацький склад

В університеті працюють понад 1 тисяча викладачів, з яких 161 доктор наук, 477 кандидатів наук, 111 професорів, 283 доценти. У різні роки у вузі працювали видатні вчені:

  • фізик та математик, академік АН СРСР Микола Боголюбов
  • математик, академік АН СРСР Арлен Ільїн
  • член-кореспонденти АН СРСР Олексій Леонтьєв та Валентин Напалков
  • доктора фізико-математичних наук, професора Л. І. Рубінштейн, А. Б. Шабат, К. П. Краузе, Є. Н. Грібанов та В. І. Романов
  • мовознавці та літературознавці, доктора філологічних наук, професора Габдулхай Ахатов, Джаліль Кієкбаєв та Лев Бараг
  • історики, член-кореспондент РАН Раїль Кузеєв, доктора історичних наук, професора Шайхулла Чанбарісов та Йосиф Кіссельгоф
  • біохімік, академік ВАСГНІЛ Василь Конарєв
  • ботаніки, доктора біологічних наук, професора Ю. З. Кулагін та Г. В. Заблуда
  • фізіолог, доктор біологічних наук, професор А. С. Дмитрієв
  • фізик, доктор фізико-математичних наук, професор М. М. Фарзтдінов
  • хіміки, доктора хімічних наук, професора Є. Ф. Журавльов та Ю. В. Свєткін
  • геолог, доктор геолого-мінералогічних наук, професор Д. Г. Ожиганов

Ректори

Випускники

  • Газетдінова Ільсіяр Ібрагімівна — народна артистка Башкортостану, народна артистка Татарстану, заслужена артистка Росії
  • Каждан Олександр Петрович (1942) — історик Візантії та Вірменії, доктор історичних наук, редактор «Оксфордського словника Візантії»
  • Янгузін Рим Зайнігабітович (1964) — етнограф, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки Росії та Башкортостану, почесний працівник вищої професійної освіти
  • Назар Наджмі — народний поет Башкортостану, член спілки письменників СРСР
  • Мустай Карім — народний поет Башкортостану, член спілки письменників СРСР
  • Мустафіна Фатіма Хамідівна — кандидат філософських наук, Міністр Освіти БАРСР, Перший секретар Башкирського обкому ВЛКСМ
  • Рамазанов Гілемдар Зігандарович — башкирський поет та літературознавець
  • Савельєв Ігор Вікторович — письменник, літературний критик
  • Чанбарісов Шайхулла Хабібуллович — перший ректор університету
  • Чванов Михайло Андрійович — письменник, заслужений працівник культури Башкортостану
  • Чудов Максим Олександрович — біатлоніст, багаторазовий чемпіон світу, учасник Олімпійських ігор
  • Хабіров Радій Фарітович — кандидат юридичних наук, працівник адміністрації президента Росії
  • Хасанов Марс Магнавійович — доктор технічних наук, професор, один із директорів «Роснефть»
  • Іскандарова Ханіфа Сіражівна — Герой соціалістичної праці, депутат Верховної ради СРСР двох скликань, народний учитель СРСР, заслужений учитель школи Росії

Примітки

  1. http://www.vatandash.ru/index.php?article=441
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 15 грудня 2015.
  3. http://www.hrono.ru/text/2008/ergin11_07.html

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.