Тімірязєв Климент Аркадійович
Климе́нт Арка́дійович Тіміря́зєв[1] (рос. Климент Аркадьевич Тимирязев; *22 травня (3 червня) 1843, Петербург, Російська імперія — 28 квітня 1920, Москва, Російська РФСР) — російський природознавець-дарвініст, біолог, фізіолог, один з основоположників російської і радянської школи фізіологів рослин; член-кореспондент РАН (1917 рік; член-кореспондент Петербурзької АН з 1890 року).
Климент Аркадійович Тімірязєв рос. Климент Аркадьевич Тимирязев | |
---|---|
К. А. Тімірязєв | |
Народився |
22 травня (3 червня) 1843 Петербург, Російська імперія |
Помер |
28 квітня 1920 (76 років) Москва, Російська РФСР |
Поховання | Ваганьковське кладовище |
Країна |
Російська імперія РСФРР Російська СФРР |
Національність | росіянин |
Діяльність | природознавець, біолог, фізіолог |
Галузь | біологія |
Відомий завдяки | один з основоположників російської фізіологічної школи |
Alma mater | фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університетуd і Імператорський Санкт-Петербурзький університетd |
Науковий ступінь | доктор наук (1875) |
Вчителі | Жан Батіст Буссенго |
Знання мов | російська |
Заклад | Московський державний університет імені М. В. Ломоносова і Імператорський Московський університетd |
Членство | Лондонське королівське товариство і Петербурзька академія наук |
Титул | член-кореспондент Петербурзької АН (з 1890) |
Рід | House of Timiryazevd |
Брати, сестри | Vasily Timiryazevd і Nikolay Arkadievich Timiryazevd |
Діти | Arkadi Timiryazevd |
Нагороди | |
|
Життєпис
Климент Аркадійович Тімірязєв народився в Петербурзі у 1843. Початкову освіту отримав удома. В 1866 році закінчив Петербурзький університет як вільний слухач (оскільки 1861 року Тімірязєва виключили з університету за участь у студентських заворушеннях).
У 1868—70 роках Тімірязєв навчався і працював за кордоном в лабораторіях німецьких (К.Гірхофа, Г.Гельмгольца, Р.Бунзена, Ф.Гофмейстера) та французьких (П.Бертло, Ж.Буссенго, К.Бернара) вчених.
Повернувшись до Росії, Тімірязєв захистив дисертацію на тему «Спектральний аналіз хлорофілу», і в 1871 році його було призначено на професорську посаду у Петровську сільськогосподарську академію в Москві.
Протягом 1870—92 років Тімірязєв викладав ботаніку у Московській сільськогосподарській академії, з 1875 р. — ординарний професор, з 1877 р. — завідувач першою в Росії кафедрою анатомії і фізіології рослин, одночасно з 1877 р. — професор Московського університету.
У 1911 році залишив Московський університет (на знак протесту проти дій міністра освіти Кассо)
Останні 10 років Тімірязєв займався лише науковою та літературно-публіцистичною діяльністю. Відомо, що він гаряче вітав більшовицький Жовтневий переворот 1917 року, а у рік смерті (1920) навіть був обраний робітниками депутатом московської ради.
Вчений помер 28 квітня 1920 року в Москві від тяжкої двобічної крупозної пневмонії.
Наукова діяльність і вшанування Тімірязєва
Наукові погляди Тімірязєва
Першу наукову працю 25-річний К. А. Тімірязєв надрукував якраз перед закордонним відрядженням — «Прилад для дослідження розкладу вуглекислоти» (рос. Прибор для исследования разложения углекислоты, 1868).
Наукові праці Тімірязєва, що вирізняються стрункістю структури, чіткістю і послідовністю викладення фактичного матеріалу, присвячені експериментальній і теоретичній розробці проблеми фотосинтезу. Тімірязєв встановив, що фотосинтез здійснюється відповідно до закону збереження енергії; інтенсивність фотосинтезу тісно пов'язана з інтенсивністю світла. Тімірязєв висловив думку, що хлорофіл не тільки фізично, а й хімічно бере участь у фотосинтезі, передбачивши тим самим розвиток сучасної науки.
Дослідження Тімірязєва енергетичних закономірностей фотосинтезу мало важливе значення в обґрунтуванні вчення про єдність і зв'язок живої та неживої матерії в процесі кругообігу речовин і енергії в природі. К. А. Тімірязєв порушив проблему еволюції фотосинтезу, яка знайшла свій розвиток у сучасній науці.
Тімірязєв розробляв також питання водного режиму та мінерального живлення рослин; у впровадженні досягнень фізіології рослин і агрохімії в сільськогосподарську практику вчений бачив основи раціонального землеробства.
Крім теоретичних досліджень, до заслуг Тімірязєва варто віднести практичні успіхи — він першим запровадив у Російській імперії дослідження з окультуренням рослин у штучних ґрунтах. Саме задля цього у Петровській сільськогосподарській академії було влаштовано першу теплицю, досвід організації якої вчений перейняв, навчаючись у Німеччині.
Тімірязєв був у Росії одним з найпослідовніших прихильників, пропагандистів і теоретиків дарвінізму. Вчений уточнив значення багатьох його важливих понять, захищав вчення Чарлза Дарвіна в публічних лекціях і друкованих працях. Тімірязєв став першим вченим з Російської Імперії, якому доручили прочитати у Великій Британії так звану Круніанську лекцію, яку Лондонське королівське товариство (англ. The President, Council, and Fellows of the Royal Society of London for Improving Natural Knowledge) разом з Королівським медичним коледжем (англ. Royal College of Physicians) щорічно присвячує найзначнішому відкриттю в галузі природознавства згідно заповіту доктора Вільяма Круна. Тімірязєв прочитав таку лекцію на тему «Про космічну роль рослини» у 1903 році, де зокрема висунув положення стосовно дії світла на рослину — «асиміляція лише при відносно малих напруженнях світла зростає пропорційно кількості його, але потім відстає від нього і досягає максимуму при напрузі, приблизно рівній половині напруги сонячного променя, що падає на лист у нормальному напрямку. Подальше зростання напруги вже не супроводжується посиленням асиміляції світла».
Вибрана бібліографія творів Тімірязєва
Твори Тімірязєва публікувались як окремими виданнями, так і в складі наукових збірників:
- «Публичные лекции и речи», М., 1888
- «Некоторые основные задачи современного естествознания», М., 1895
- «Земледелие и физиология растений» М., 1893
- «Чарлз Дарвин и его учение» випуск 4., М., 1898
- «Жизнь растения», М., 1898
- Сочинения, т.1-10, М., 1937-40
- Вибрані твори, т.1-4., К.-Х., 1949-50 (укр.)
- Наука и демократия., М., 1963
Вшанування Тімірязєва
К. А. Тімірязєву були присуджені звання член-кореспондента Академії наук, почесного члена Санкт-Петербурзького університету, багатьох наукових і громадських товариств і організацій. Почесним професором зробив Тімірязєва також і Харківський університет.
Нині ім'я Тімірязєва носить Російський Державний аграрний університет (колишня сільгоспакадемія). У Москві є вулиця Тімірязєва, район «Тімірязєвка», станція Московського метро імені Тімірязєва (відкрито у 1991 році).
В Україні, утворені від імені вченого, популярними є топоніми Тімірязєве і Тімірязєвка. А вулиці, названі на честь К. А. Тімірязєва, є у Києві, Дніпрі, Львові, Харкові, Запоріжжі, Ужгороді, Вінниці, Луганську та багатьох інших містах.
У 1931 році на Миколаївському суднобудівному заводі був спущений на воду теплохід «Тімірязєв».
Цікаві факти
- У 1920 році К. А. Тімірязєв один з перших примірників своєї праці «Наука і демократія» вислав В. Леніну.
- Критичні відгуки при загальній зацікавленості генетикою К. А. Тімірязєвим були достатньою підставою для несумлінного використання творчості вченого прибічниками Т. Д. Лисенка у 1930—50-і роки у боротьбі з генетиками.
- Якщо назви поселень з використанням прізвища Тімірязєва популярні виключно в Криму і на Лівобережжі України, то назви вулиць Тімірязєва є частими у Західній Україні; а в Києві, на відміну від більшості міст країни, взагалі офіційно прийнятою назвою вулиці є Тимірязєвська.
Примітки
- Тімірязєв // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Джерела, посилання література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 11. кн.1., К., 1984, стор. 264—265
- Манорик А. В. К. А. Тімірязєв — основоположник наукового землеробства., К., 1962 (укр.)
- Сенченкова Е. М. К. А. Тимирязев и учение о фотосинтезе., М., 1961 (рос.)
- Ложечко А. Б. Климент Тимирязев., М., 1964 (рос.)
- К. А. Тімірязєв Лекція I. Зовнішня і внутрішня будова рослини // і далі ще 8 лекцій та деякі твори на sinsam.kirsoft.com.ru «Самоорганизация и неравновесные процессы в физике, химии и биологии» (рос.)
- Про діяльність К. А. Тімірязєва у статті П. А. Кошель «Фотосинтез» (рос.)
- Біографія Тімірязєва на www.rulex.ru (рос.)
- Про Тімірязєва на «Рассказы о биологах»[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- К. А. Тімірязєв на «Люди.ру» (рос.)
- Про К. А. Тімірязєва на «Біографія.ру» (рос.)