Баюк Петро Ксенофонтович
Петро Ксенофонтович Баюк (12 січня 1920, Гальчинці — 5 жовтня 1943) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни командир батальйону 229-го стрілецького полку 8-ї стрілецької дивізії 13-ї армії Центрального фронту, капітан.
Петро Ксенофонтович Баюк | |
---|---|
| |
Народження |
12 січня 1920 Гальчинці, Хмельницька область |
Смерть |
5 жовтня 1943 (23 роки) Іванківський район, Київська область, Українська РСР, СРСР |
Країна | СРСР |
Рід військ | піхота |
Роки служби | 1940—1943 |
Звання | капітан |
Командування | батальйон 229-го стрілецького полку 8-ї стрілецької дивізії 13-ї армії Центрального фронту |
Війни / битви |
Німецько-радянська війна • Битва за Дніпро |
Нагороди |
Біографія
Народився 12 січня 1920 року в селі Гальчинці (нині Теофіпольського району Хмельницької області України) в сім'ї селянина. Українець. Закінчив середню школу. Працював головою сільради.
У Червоній Армії з 1940 року. У 1941 році закінчив Тамбовське військове піхотне училище. Служив у піхоті.
Учасник німецько-радянської війни з квітня 1942 року. Воював в морській піхоті, потім командував батальйоном 229-го стрілецького полку (8-ма стрілецька дивізія, 13-ї армія Центральний фронт). Батальйон під його командуванням 22 вересня 1943 року одним з перших в дивізії форсував Дніпро біля села Верхні Жари (Брагінський район Гомельської області, Білорусь) і захопив плацдарм. Відбиваючи контратаки, закріпився на плацдармі і забезпечив переправу головних сил полку. Розширюючи плацдарм і пробиваючись через болота, успішно форсував річку Прип'ять на південь від села Кошівка (Чорнобильський район Київської області, Україна) та стрімкою атакою оволодів селом. Загинув у бою 5 жовтня 1943 року.
За мужність, відвагу і героїзм, проявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 жовтня 1943 року капітану Баюку Петру Ксенофонтовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно).
Похований у місті Чорнобиль Київської області.
Нагороди, пам'ять
Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоної Зірки, медаллю.
Біля села Гальчинці встановлено бюст Героя. Його ім'ям названа вулиця в місті Чорнобиль.
Література
- Бугай Е. М., Макухин М. Е. Из когорты мужественных. — Львов: Каменяр, 1978.(рос.)
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987(рос.)
- Гордость и слава Подолии. Львов, 1985(рос.)
- Навечно в сердце народном. 3-е изд., доп. и испр. Минск, 1984(рос.)