Беба Ідельсон

Беба Ідельсон (дівоче прізвище Трахтенберг) народилась в Катеринославі в Російській імперії (нині Дніпро, Україна) у 1895 році. Коли їй було вісім років, її мати померла, народжуючи тринадцяту дитину, а у віці чотирнадцяти років вона втратила батька, Іцхака. Разом зі своєю бабусею і братом вона допомагала підтримувати сім'ю. У 1912 році закінчила середню школу, а також продовжила навчання економіці та соціальним наукам в університеті. У 1913 році, вражена справою Бейліса, вона зацікавилася сіонізмом, а в 1915 році приєдналася до «Молоді Сіону» (пізніше була об'єднана в Гашомер Гацаїр). У 1917 році приєдналася до сіоністської соціалістичної партії і вийшла заміж за Ізраїля Ідельсона (пізніше Ісраель Бар-Єхуда), старого члена партії. За свою сіоністську активність вони були вигнані до Сибіру. Цього року вона народила єдину дочку, Ребекку. У 1924 році, завдяки заступництву дружини Максима Горького, їх вигнання було замінено на депортацію до Землі Ізраїльської.

Між 1924 і 1926 роками Ідельсон брала активну участь у Всесвітньому союзі соціалістів-сіоністів у Європі, а в 1926 році її родина емігрувала до Палестини. Чоловік займався партійною роботою і став секретарем робітників у Петах-Тіква, а Беба працювала в сільському господарстві. Пізніше вона розлучилася з І. Ідельсоном і вийшла заміж за Хаїма Хальперіна. З 1927 по 1928 рік працювала статистиком Всесвітньої сіоністської організації, а потім приєдналася до партії «Ахдут га-Авода». У 1930 році вона стала секретарем «Ради працюючих жінок» і очолила декілька жіночих організацій. Вона була делегатом в Єврейській національній раді і підтримувала звязки з багатьма соціалістичними лідерами, можливо, в тому числі з Львом Троцьким в Мексиці в жовтні 1937 року[5].

Під час Другої світової війни Ідельсон і Хадасса Самуїл з Міжнародної жіночої сіоністської організації були головними рушійними силами добровольців єврейських жінок з ішува у британській армії. Загалом у допоміжній територіальній службі перебувало 3200 жінок, а в допоміжних жіночих військово-повітряних силах — 789 осіб.

Після створення у 1948 році Ізраїлю, Ідельсон була членкинею Тимчасової Державної Ради і очолила Комітет прапорів і гербів, який обрав Герб Ізраїлю.

У 1949—1965 роках Ідельсон була обрана до перших п'яти кнессетів від партії Мапай. Вона була членкинею конституційного комітету, комітету права та правосуддя, комітету у справах внутрішньої політики, комітету у закордонних справ і оборони та комітету праці. Вона сприяла соціальним реформам і рівності жінок і виступала проти релігійного примусу. Підтримала застосування обов'язкового проекту до IDF як для жінок, так і для чоловіків. У 1960 році вона була головою дев'ятого Комітету Гістадрут і була його членкою до 1965 року. З 1968 по 1975 рік вона була головою Всесвітнього руху жінок-піонерок. Вона вийшла з Ради робочих жінок у 1974 році.

Беба Ідельсон померла в 1975 році.

• Беба Ідельсон на веб-сторінці Кнесету