Бевзенко Степан Пилипович

Бевзе́нко Степа́н Пили́пович (нар. 7 серпня 1920(19200807), с. Станіславівка, нині Новоархангельського району Кіровоградської області — 15 січня 2005, Київ) — український мовознавець і педагог, дослідник історії та діалектології української мови. Доктор філологічних наук (1962), професор (1964). Учасник Другої світової війни.

Бевзенко Степан Пилипович
Народився 7 серпня 1920(1920-08-07)
Станіславівка, Новоархангельський район, Україна
Помер 15 січня 2005(2005-01-15) (84 роки)
Київ, Україна
Діяльність мовознавець
Alma mater Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Заклад Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Учасник німецько-радянська війна
Нагороди

Біографія

Закінчив Одеський університет (1945). Працював старшим викладачем (від 1949), завідувачем кафедри української мови (1950—1962), доцентом (від 1951) Ужгородського університету. Завідувач кафедри української мови Одеського університету (1962—1981); завідувач кафедри мовознавства й методики викладання мови (1982—1991), професор кафедри української мови (1991—1999) Київського педагогічного інституту (нині Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова).[1][2]

Наукова діяльність

Досліджував історію української мови, діалектологію, синтаксис сучасної української літературної мови. На основі опрацювання численних українських писемних пам'яток і діалектних записів створив монографію «Історична морфологія української мови: Нариси із словозміни та словотвору» (Ужгород, 1960). Монографія не тільки узагальнювала значну кількість наукових праць і розвідок з різних ділянок історії української мови, а й у цілому ряді випадків, особливо тих, що стосуються історії іменників і діеслів, по-новому пояснювала мовні явища, набагато детальніше змальовувала еволюцію форм мовної системи.

Описав окремі фонетичні явища та низку морфологічних і синтаксичних особливостей закарпатських говірок, запропонував типологію відмінностей українських діалектів на різних структурних рівнях. Брав участь у підготовці «Атласу української мови». Співавтор (разом із Йосипом Дзендзелівським та Павлом Чучкою) програми збирання матеріалів для регіонального закарпатського діалектологічного атласу (1960).

Під керівництвом С. Бевзенка вперше в українському мовознавстві підготовлено два інверсійні словники української мови (1971—1976, 1985). Це сприяло дослідженню словотвірних ресурсів сучасної української літературної мови.

У навчальному посібнику «Історія українського мовознавства: Історія вивчення української мови» (К., 1991) висвітлив історіографію мовознавчої україністики, подав власну періодизацію історії вивчення української мови.[3]

Праці
  • Нариси з історії граматики української мови. Морфологія. К., 1953.
  • Історична морфологія української мови: Нариси із словозміни та словотвору. — Ужгород: Закарпатське обласне видавництво, 1960. — 415 с.
  • Вступ до української діалектології. Конспект лекцій для студентів. — Одеса, 1965. — 68 с.
  • Практичні заняття з української діалектології. — Одеса, 1970. — 96 с.
  • Інверсійний словник української мови. Вип. 1-3, К., 1971—1975 (співукл.).
  • Історія української мови. Морфологія. К., 1978 (співавт.).
  • Українська діалектологія. — К.: «Вища школа», 1980. — 247 с.
  • Інверсійний словник української мови. К., 1985 (співукл.).
  • Структура складного речення в українській мові. К., 1987.
  • Українська діалектологія: Збірник вправ і завдань. К., 1990.
  • Сучасна українська літературна мова. К., 1994 (співавт.).

Примітки
  1. Бевзенко Степан Пилипович — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 27 травня 2021.
  2. Бевзенко Степан Пилипович - Новоархангельська районна бібліотека. sites.google.com. Процитовано 27 травня 2021.
  3. 100-річчя професора С.П.Бевзенка. onu.edu.ua. Процитовано 27 травня 2021.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.