Бедриківський Володимир Володимирович

(народився 16 грудня 1963 року в місті Заліщики, Тернопільської області УРСР) — український офіцер міліції, генерал — полковник міліції, перший заступник міністра внутрішніх справ України — начальник Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України (2008—2010). Заслужений юрист України (2006). Кандидат юридичних наук зі спеціальності «кримінальне право та кримінологія» (2010)


 Генерал-полковник
Загальна інформація
Народження 16 грудня 1963(1963-12-16) (58 років)
Заліщики, СРСР
Alma Mater Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Військова служба
Приналежність  СРСР →  Україна
Рід військ  МВС України
Командування
Перший заступник міністра ВС України
5 березня 2008 — 17 березня 2010
ПопередникІгор Білозуб
НаступникЧерних Сергій Петрович
Начальник УМВС у Житомирській обл.
лютий 2006 — 25 січня 2008
ПопередникМихайло Климчук
НаступникВалерій Присяжнюк
Нагороди та відзнаки
«Лицар Закону» (МВС України)
«Хрест Слави» (МВС України)
Заслужений юрист України

Життєпис

Володимир Бедриківський народився у Заліщиках, що на Тернопільщині. В дитинстві займався у місцевому гуртку картингістів[1].

Після закінчення середньої школи працював електриком та інструктором зі спорту на туристичній базі «Дністрянка».

У 1982—1984 роках проходив службу в лавах Збройних сил СРСР.

У 1985 році став курсантом Івано-Франківської спеціальної середньої школи міліції МВС СРСР, працював на посаді дільничого, старшого дільничого інспектора міліції Борщівського РВВС УВС Тернопільського облвиконкому.

У 1991 році закінчив Київську вищу школу МВС СРСР, після чого проходив службу в Міжрегіональному управлінні по боротьбі з організованою злочинністю МВС СРСР — МВС України, а згодом обіймав посади оперуповноваженого, старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах, заступника начальника відділу та начальника відділу в Головному управлінні по боротьбі з організованою злочинністю МВС України.

У 1999 році закінчив Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка за спеціальністю «Правознавство та міжнародні економічні відносини».

З 2001 по 2005 роки працював на посаді заступника начальника Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України.

У лютому 2006 року призначений начальником УМВС України в Житомирській області.

У серпні того ж року отримав спеціальне звання генерал-майора міліції[2], а в грудні удостоєний почесного звання «Заслужений юрист України».

25 січня 2008 року призначений першим заступником начальника Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України з покладанням виконання обов'язків начальника цього спеціального підрозділу.

У березні того ж року за погодженням з Комітетом по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією Верховної Ради України, Розпорядженням Кабінету Міністрів України призначено першим заступником Міністра внутрішніх справ України — начальником Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю.

У серпні 2008 року отримав спеціальне звання генерал-лейтенанта міліції[3], а рік потому — генерал-полковника[4].

У березні 2010 року звільнився з займаної посади та органів внутрішніх справ.

У 2012 році висував свою кандидатуру на виборах до Верховної Ради України по 167-му одномандатному виборчому округу[5]. Посів друге місце, набравши 16,01 % голосів[6].

На час висування працював професором кафедри кримінального права приватного вищого навчального закладу «Київський міжнародний університет».

З 2014 року по 2015 рік працював радником Голови Служби безпеки України.

У 2016—2019 роках очолював Департамент нагляду за додержанням законів у кримінальному проваджені та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України.

З 2019 року керуючий партнер Адвокатського об'єднання «СПЕРО ЛО ГРУП»

Нагороди
  • Заслужений юрист України (2006)[7]
  • Орден «За заслуги» 3 ступеня Указ Президента України від 05 лютого 2010 року № 103-8 т
  • Орден «За заслуги» 2 ступеня Указ Президента України від 30 листопада 2017 року № 394/2017
  • Почесна Грамота Кабінету Міністрів України рішення КМУ № 15047 від 06 травня 2008 року
  • Відомчі відзнаки МВС України — «Заслужений працівник МВС України» нагрудний знак «Лицар Закону», нагрудний знак «Хрест Слави».

Примітки
  1. Є на кого рівнятися. «Заліщики online». Процитовано 13 жовтня 2014.
  2. Указ Президента України від 22 серпня 2006 року № 722/2006 «Про присвоєння спеціальних та військових звань»
  3. Указ Президента України від 20 серпня 2008 року № 753/2008 «Про присвоєння спеціальних звань»
  4. Указ Президента України від 20 серпня 2009 року № 646/2009 «Про присвоєння спеціальних звань»
  5. Профіль кандидата. Офіційний сайт ЦВК. Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 13 жовтня 2014.
  6. Результати парламентських виборів 2012 на 167-му ОВО. Офіційний сайт ЦВК. Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 13 жовтня 2014.
  7. Указ Президента України від 4 грудня 2006 року № 1022/2006 «Про відзначення державними нагородами України працівників органів внутрішніх справ»

Джерела
  • Наш земляк отримав високу посаду в Генпрокуратурі / Свобода. — 2016. — № 42 (1 черв.). — С. 1. — (Вітаємо).

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.