Бедфорд Джеззард

Початок кар'єри Бедфорда випав на воєнний період. Підлітком виступав за «Крокслі Бойз». З 1944 по 1945 роки грав за «Вотфорд», провівши за команду 3 матчі у Кубку Англії[1].

Після закінчення війни перейшов у лондонський «Фулгем», де і провів залишок своєї професійної кар'єри. У сезоні 1953/54 забив за клуб 38 голів у чемпіонаті (клубний післявоєнний рекорд). Всього зіграв за «Фулгем» 306 матчів і забив 154 голи з 1948 по 1957 роки. Також в період виступів за «Фулгем» викликався в збірну Лондона для участі у Кубку ярмарків.

23 травня 1954 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Англії в товариській грі проти Угорщини, яка стала історичною найбільшою поразкою англійської збірної (1:7). Через кілька тижнів він поїхав з командою на чемпіонат світу 1954 року у Швейцарії, проте на поле на турнірі не виходив. Другий і останній матч за національну команду провів 2 листопада 1955 року в домашньому матчі Домашнього чемпіонату Великої Британії з Північною Ірландією (3:0).

З 1954 по 1955 рік також захищав кольори другої збірної Англії. У складі цієї команди провів 3 матчі і забив 6 голів, завдяки чому і досі є найкращим бомбардиром цієї команди в історії.

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1957 року як тренер молодіжної команди «Фулгема», а наступного року очолив і головну команду, головним тренером якої Бедфорд Джеззард був з 1958 по 1964 рік. За підсумками першого сезону 1958/59 Джеззард вивів команду у вищий дивізіон Англії, де і утримував команду аж до свого уходу. І оскільки «дачники» мали невеликий бюджет, кожен рік збереження прописки вважався великим успіхом.

В березні 1964 року «Фулгем» продав Алана Маллері «за спиною Джеззарда» в «Тоттенгем Готспур». Маллері успішно грав за «дачників» з 1958 року, був одним з кращих виконавців команди і з переходом був незгодний Бедфорд. Крім того він був невдоволений змінами в англійському футболі в середині 1960-х років — по суті, скасування максимальної заробітної плати, що призвело до концентрації влади в руках багатших клубів. Внаслідок цього Джеззард у тому ж 1964 році покинув посаду і закінчив з футболом.

Залишивши у 37 років футбольний бізнес, він залишався пов'язаним з його колишніми товаришами по команді і часто перебував як глядач на «Крейвен Коттедж». Протягом багатьох років він працював у сімейному бізнесі в лондонському районі Гаммерсміт і помер 21 травня 2005 року на 78-му році життя у Лондоні[2].