Безант

Беза́нт (давньофр. bezant; від лат. besantius, лат. bizantius aureus) — у X—XIII століттях західноєвропейська назва візантійського соліда й інших золотих монет східних держав. Слово походить від грецького Візантія, стародавньої назви Константинополя, столиці Візантійської імперії. У широкому значенні позначає золоті монети або гроші загалом в західноєвропейських середньовічних документах. Також — назва гербової фігури у геральдиці. Також — біза́нт (лат. bysantius, bisantius; італ. bisante), бізантін.

Безант
 Безант у Вікісховищі
Монети Єрусалимського королівства:
1. деньє в європейському стилі з Храму Гробу Господнього (1162-75);
2. куфи золотий Безант (1140-80);
3. Безант з хрестом (1250).
Золоті монети вперше були скопійовані з денарів, але після 1250 були додані християнські символи.

Опис

Назва походить від латинізованої форми оригінальної грецької назви відносно невеликого міста грец. Βυζάντιον («Byzantion»), яке у 4 столітті стало столицею Східної Римської імперії та перейменоване пізніше у Константинополь, за наказом римського імператора Костянтина Великого. Візантійська імперія була одним з основних джерел золотих монет з часів Костянтина.

Золоті монети, на відміну від срібних і бронзових, не карбувались зазвичай у ранньому середньовіччі в Західній Європі. Рідко золоті монети були використовувані при здійсненні виплат у особливих випадках, або щоб показати знак поваги. Візантійські золоті монети високо цінувались, як і пізніше ісламські. Першими безантами були візантійські солідуси. Пізніше цей термін також поширився на золоті денари, які карбувалися у ісламських халіфів, також за зразком солідусу.

«Бізант» термін був використаний венеційцями для позначення єгипетських золотих динарів. Марко Поло згадував безанти в рахунках своєї подорожі в Східну Азію при описі грошей імперії юань[1] . Його описи були засновані на співвідношенні 1 Безант = 20 Ґроутів = 133 ⅓ Турносів. Карбування золотих монет було знову введено у Європі у 1252 році, коли у Флоренції почали карбувати золоті монети, відомі як флорини.

До появи флоринів, дукатів — основна золота торгова монета, особливо в торгівлі з країнами Близького Сходу. На східнослов'янські землі потрапляв рідко.

В геральдиці

В геральдиці безант (фр. bezant) — гереальдична фігура. Його зображують у вигляді золотого (жовтого) або срібного (білого) круга, що уособлює монету. Як і більшість геральдичних фігур безанти походять з доби Хрестових походів, коли західні європейці познайомилися із візантійськими золотими монетами високої якості.

Примітки
  1. Henry Yule; Henri Cordier. The Travels of Marco Polo: The Complete Yule-Cordier Edition. Third edition (1903), revised and updated by Henri Cordier. Plain Label Books. p. 1226-27. (ISBN 1-60303-615-6)

Джерела

Посилання
  • Bézant // Reppa – Das grosse Münzen-Lexikon.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.