Аджарія
Аджа́рська автоно́мна респу́бліка, Аджарія, Аджара (груз. აჭარის ავტონომიური რესპუბლიკა) — автономний регіон у складі Грузії, розташований на південному заході Грузії, на узбережжі Чорного моря.
Аджарська Автономна Республіка | |||||
|
|||||
Столиця (та найбільше місто) |
Батумі 41°39′ пн. ш. 41°39′ сх. д. | ||||
Офіційні мови | грузинська | ||||
---|---|---|---|---|---|
Форма правління | автономія | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 2 900 км² (163) | ||||
Населення | |||||
- перепис 2014 | 333 953 (96,04 % — грузини) | ||||
- Густота | 115,2/км² | ||||
Часовий пояс | |||||
Домен | |||||
|
Географія
На півдні Аджарія межує з Туреччиною, довжина кордону 121 км. Поділяється на 6 муніципалітетів.
Клімат
Територія Аджарії за особливостями природних умов ділиться на дві частини — приморську і нагірну.
Приморська Аджарія відрізняється характерною для субтропічної зони високою середньорічною температурою (+14,5 °C, при цьому температура найхолоднішого місяця зими — січня — становить +6,5 °C), великою кількістю опадів (у середньому 2500 мм на рік) і сонячних днів.
У нагірній Аджарії вплив Чорного моря через гірські перешкоди послаблено, тому повітря тут відрізняється більшою сухістю. Середня висота гір — 2000—2500 м. Через Годердзський перевал (2025 м) проходить автомобільна дорога державного значення Батумі — Ахалціхе. У Хуло, на висоті 920 м над рівнем моря, середня температура в січні становить +1 °C, у липні +19 °C.
Історія
У грузинських та візантійських джерелах Аджарія згадується з X століття, ще раніше про неї згадується у вірменських (Мовсес Хоренаці та інші).
У VI—IV століттях до н. е. була частиною західногрузинського царства Колхіда.
У IV столітті н. е. входила до складу грузинської держави Лазіки.
У VI столітті як і вся Західна Грузія була місцем боротьби між Римом та Іраном.
У VII столітті її спустошили своїми набігами араби.
У IX столітті увійшла до складу Тао-Кларджеті.
З кінця X століття була частиною об'єднаної грузинської держави. На чолі її стояли правителі провінцій — ерістави. Пізніше приморські землі сучасної Аджарії входили до складу Гурійського мтаварства.
У XI—XIII століттях сильно постраждала від набігів сельджуків та монголів.
У другій половині XVI століття більша частина Аджарії була захоплена турками.
У результаті російсько-турецької війни за Берлінським трактатом 1878 року Батумі, Карс і Ардаган перейшли до Російської імперії. З кінця 80-х років XIX століття в Батумі почала розвиватися промисловість, це був один з центрів торгівлі та промисловості російського Закавказзя. В 1898 році в місті нараховувалося більше десятка великих підприємств і близько 11 тисяч робітників, переважно в порту та на нафтових заводах. У 1897—1907 роках був збудований перший нафтопровід від Каспійського до Чорного морів — Баку-Батумі.
У квітні 1918 року турки захопили Батум, частину Гурії, Ахалціхе, Ардаган. Від грудня 1918 року по липень 1920 Аджарія окупована англійськими військами. 16 червня 1921 року була створена Аджарська АРСР в складі Грузинської РСР. У грудні 1922 року Аджарська АРСР у складі Грузинської РСР увійшла до Закавказької РФСР.
Галерея
- Міст над Чолокі
- Рада Міністрів Аджарії
- Емблема уряду Аджарії
- Кваріаті
- Батумі
- Батумі
- Батумі
- Замок Гонйо
- Ботанічний сад
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961
Література
- Дахно, Іван Іванович. Країни світу: енциклопедичний довідник / Іван Дахно, С. М. Тимофієв. - К. : МАПА, 2011. - 606 с. ISBN 978-966-8804-23-6
Чорне море | Гурія | Гурія |
Чорне море | Самцхе-Джавахеті | |
Туреччина | Туреччина | Туреччина |