Безбородько Андрій Якович
Андрій Якович Безбородько (нар. 4 липня 1711 — пом. 2 березня 1780, Стольне, Російська імперія) — генеральний писар (1741, 1751-1762 рр.) Генеральної військової канцелярії за правління гетьмана Кирила Розумовського. Батько російського канцлера Олександра Безбородька.
| Андрій Безбородько | ||
 Андрій Безбородько | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| Народження: |
4 липня 1711 Менський район, Україна | |
| Смерть: |
2 березня 1780 (68 років) Стольне, Російська імперія | |
| Національність: | українець | |
| Підданство: |
 Гетьманщина →  Російська імперія | |
| Рід: | Безбородьки | |
| Батько: | Безбородько Яків Іванович | |
| Шлюб: | Євдокія Забелаd | |
| Діти: | Олександр, Ілля, Уляна | |
Біографія
Рід Безбородько походить від шляхетської родини Ксенжицьких. Перший відомий з них — Дем'ян Ксенжицький — перейшов на козацьку службу за Богдана Хмельницького й воював проти Речі Посполитої. В одній із битв йому відрубали підборіддя, тому й отримав прізвисько Безбородько. Відтоді його нащадки почали носити це прізвище.
Родовідна починається з Якова Івановича Безбородька, значкового товариша з Переяславського полку, який помер близько 1730 року. Він мав двох синів: Андрія і Семена (був березанським сотником та обозним переяславським сотником).
У 1730 році розпочав службу в малоросійській генеральній канцелярії, у вересні 1733 року був призначений старшим військовим канцеляристом.
З 1739 року виконував обов'язки померлого генерального писаря Турковського, у 1741 році став малоросійським генеральним писарем. Його наступником став Василь Туманський.
У 1762 році. вийшов у відставку, маючи звання генерального судді, оселився в с. Стольному, де прожив до глибокої старості, працюючи в господарстві.
Сім'я
Дружина — Євдокія Забіла — донька Михайла Тарасовича Забіли, Генерального судді Війська Запорожського.
Мав доньок та двох синів:
- Олександра (1747—1799) — козацький полковник, член Російської Академії, почесний член Академії Мистецтв, царський сенатор, світліший князь Російської імперії, канцлер уряду Катерини II.
- Іллю (1756—1815) — український шляхтич, генерал-поручик, граф, сенатор Російської імперії, дійсний таємний радник.
Бібліографія
- Вакансові уряди // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 124. — 1000 екз.
- Григорович, Н. И. Канцлер князь Безбородко. «Русск. Арх.», 1874 г., кн. I. (рос.)
- Лазаревский, А. Очерки Малороссийских фамилий. «Русск. Арх.», 1875 г., кн. III. (рос.)
- Лазаревский, А. Очерки из быта Малороссии в XVIII в. «Русск. Арх.», 1873 г., кн. III. (рос.)
- Дневные записки малороссийского подскарбия генерального Якова Марковича. M. 1859. (рос.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Безбородько Андрій Якович