Безвершенко Юлія Василівна

Юлія Василівна Безвершенко — генеральний директор директорату науки та інновацій у МОН [1], українська вчена у галузі теоретичної фізики, популяризаторка науки, громадська діячка, кандидат фізико-математичних наук, молодший науковий співробітник Інституту теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України, старший викладач «Києво-Могилянської академії», заступниця голови Ради молодих вчених НАН України, голова Ради молодих вчених відділення фізики та астрономії НАН України, співзасновниця та віцепрезидентка (2015 - 2020 рр.) ГО «Unia Scientifica». Авторка кількох статей у провідних міжнародних наукових журналах, зокрема у «Physical Review A»[2], а також значної кількості науково-популярних статей[3][4][5][6][7] та координаторка науково-попунярної події Днів науки.

Юлія Василівна Безвершенко
Народилася 27 березня 1987
Місце проживання Київ
Країна  Україна
Діяльність фізик, популяризаторка науки, громадська діячка
Alma mater Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Галузь теоретична фізика
Заклад Інститут теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України, Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Ступінь кандидат фізико-математичних наук
Науковий керівник Голод Петро Іванович, Іоргов Микола Зіновійович

Є медійною особою, як заступник голови Ради молодих вчених НАН України веде активну діяльність з лобіювання коректних реформ української науки та з популяризації науки, її діяльність широко висвітлюється у ЗМІ.[8][9][10][11][12][13][14][15][16][17][18][19][20]

Юлія Безвершенко входить до списку ТОП-20 українських жінок в STEM за 2018—2019 роки, що визначає Центр «Розвитку Корпоративної Соціальної Відповідальності».[21]

У 2019 році балотувалася до Верховної ради України у виборчому списку партії Голос під 46 номером (опинилася за межами прохідної частини).[22]

Життєпис

У 2008 році закінчила Національний університет «Києво-Могилянська академія». Наукові дослідження стосуються теорії класичних і квантових інтегровних систем, взаємодії квантових систем із зовнішніми полями. Від 2012 р. працює в Інституті теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України молодшим науковим співробітником лабораторії теорії інтегровних систем у складі відділу математичних методів теоретичної фізики. Від 2010 р. — старший викладач Національного університету «Києво-Могилянська академія». З 2014 р. призначена Головою Ради молодих учених при Відділенні фізики і астрономії НАН України.

Примітки

  1. - біографія на офіційному сайті МОН
  2. Scopus — Bezvershenko, Yulia V.
  3. ZN, UA — Юлия Безвершенко
  4. Українська Правда. Юлія Безвершенко — Реформа науки: як не схибити. Про Національний фонд досліджень
  5. Osvita.ua — Юлія Безвершенко: темна конячка на мільярд
  6. Osvita.ua — Юлія Безвершенко: як зробити розподіл коштів прозорим
  7. Osvita.ua — Юлія Безвершенко: баланс буває різним
  8. BBC. Жінки в науці: що досліджують і відкривають українки
  9. Тиждень.UA — Юлія Безвершенко: «На рівному місці інновацій не побудуєш, треба розвивати фундаментальну науку, прикладну, а слідом за ними розробки й технології»
  10. Українська Правда. Як це — бути молодою сім'єю науковців в Україні
  11. WOMO — Юлія Безвершенко: «Проблемою української науки є відсутність її правильного та послідовного маркетингу»
  12. Про участь в програмі на телеканалі «Київ». Архів оригіналу за 18 листопада 2017. Процитовано 7 серпня 2019.
  13. Сторінка Юлії Безвершенко на сайті НАН України
  14. BIT.UA — Научный подход: Юлия Безвершенко о теоретической физике, гендерном балансе и красоте формул
  15. Прес-конференція НАН України «Наука та ЗМІ»
  16. Експертні дебати «Майбутнє української науки: місія (не) можлива?»
  17. MC Today — Творець Myhelix, біолог і астрофізик про те, чому iPhone — не телефон для вченого, і про вибір ґаджетів
  18. Чернівці сьогодні | Юлія Безвершенко (09.07.2019)
  19. Hromadske.UA — Юлія Безвершенко — науковиця, любить фізику, живе своєю справою та виховує дитину.
  20. День — «Що нас, українців, може об'єднати?»
  21. Перелік ТОП-20 жінок у STEM за різні роки. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 7 серпня 2019.
  22. Виборчий список кандидатів у народні депутати партії Голос

Посилання та джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.