Безуглий Олег Вікторович
Оле́г Ві́кторович Безу́глий (нар. 14 січня 1969, Одеса, Одеська область, Українська РСР, СРСР) — український футболіст, футзаліст і тренер.
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Олег Вікторович Безуглий | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 14 січня 1969 (53 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 Одеса, Українська РСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | Універсал | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби (футзал) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Кар'єра
Вихованець одеської СДЮШОР «Чорноморець». В дитинстві пробував себе в боксі і шахах. Потім тренер ДЮСШ № 5 Борис Герман запросив його в цю школу, де Безуглий з третього класу і почав займатися футболом. Через кілька років Борис Герман пішов працювати в СДЮШОР «Чорноморець», куди з собою забрав і Безуглого. У восьмому класі його тренером став Георгій Кривенко.
Пізніше Безуглий разом зі своїми однокласниками — Олександром Коханом, Олександром Єрмаковим та Іллею Цимбалар виступав за дублюючий склад «Чорноморця». Згодом «Чорноморець» вилетів в першу лігу, а дублюючий склад був розформований. Після цього Безуглий два роки відслужив в армії.
Після повернення з армії тодішній тренер «Чорноморця» Семен Альтман дав шанс Безуглому проявити себе в дублі, але пробитися до основного складу той не зміг і потрапив у команду «Портофлот».
Протягом двох років ходив моряком у рейси, але зрозумів, що це не його і 1994 року потрапив у Футзальну команду «Евербак»[1].
Нагороди і досягнення
Командні
- Вища ліга
Чемпіон (3): 1995/96, 1996/97, 1997/98
- Кубок України з футзалу
Володар (2): 1996/97, 1997/98
- Фіналіст (1): 1995/96
- Володар малих бронзових медалей Турніру європейських чемпіонів: 1997
- Переможець міжнародного турніру «Біла акація» (2): 1996, 1997
- «Інтеркас»
- Вища ліга
- Чемпіон (2): 1998/99, 1999/00
- Кубок України з футзалу
- Володар (1): 1999/00
- «Шахтар»
- Вища ліга
- Чемпіон (1): 2001/02
Срібний призер (1): 2002/03
- Кубок України з футзалу
- Володар (1): 2002/03
Срібний призер чемпіонату Європи (2): 2001, 2003
Особисті
Примітки
- ФРАНЦЕСКЕВИЧ, Леонід (7 грудня 2016). Олег Безуглый: коллекционер наград «по стечению обстоятельств». Часть 1. «Бокс – не мое!». futsalua.org. Процитовано 31 січня 2021. (рос.)
Література
- В. И. Братусь. Страницы истории футзала в Украине. — Київ : Логос, 2013. — 238 с. — 300 прим. — ISBN 978-966-171-737-3. (рос.)
- Усатюк Ю. И. Мини-футбол. Справочник АМФОО, 1996—2014. — Одесса : Плутон, 2014. — 256 с. (рос.)