Локомотив (футзальний клуб, Одеса)

У червні 1993 року відомий одеський футболіст Анатолій Колдаков, який на той час був директором ДЮСШ «Локомотив», ініціював створення в Одесі першого в її історії професійного футзального клубу. Він разом з тренером ДЮСШ «Локомотив» Євгеном Армером і Валерієм Іонишем впродовж липня-серпня провів серйозну селекційну роботу з пошуку гравців у команду. Було переглянуто близько 250 гравців[2]. Фінансову підтримку команді надав «NORD БАНК» в особі Валерія Пермінова. Команда отримала назву «Одеса-Норд», був сформований штатний колектив, придбане екіпірування й усі необхідні для нормальної життєдіяльності клубу атрибути[3]. 9 вересня Анатолій Колдаков з інсультом був доставлений в лікарню, де переніс ще три інсульти. В рідкісні моменти, коли Анатолій Олександрович приходив до тями, всі його питання стосувалися команди. Він говорив: «Що б там не було, команда повинна жити і перемагати»[2].

24 вересня 1993 року «Одеса-Норд» дебютувала в першості України серед команд першої ліги[4]. Впродовж сезону команда не опускалася нижче четвертого місця і у підсумку виграла бронзові нагороди, що дало право перейти у вищу лігу.

У дебютному вищоліговому сезоні у клубі відбулися історичні реорганізаційні зміни. У грудні 1994 року у спонсорів команди почалися фінансові проблеми і вона перейшла під юрисдикцію Одеської залізниці, а також була перейменована в «Локомотив»[5]. У другому колі сезону 1994/1995 команду очолив Валерій Водян і під керівництвом цього наставника в сезоні 1995/1996 «Локомотив» вчинив революцію, скинувши з престолу тодішнього флагмана вітчизняного футзалу — дніпропетровський «Механізатор». Команди завершили сезон з рівним показником очок, але у «золотому матчі», що відбувався у Києві, перемогла одеська команда. Найкращим гравцем України сезону 1995/96 був визнаний захисник «Локомотива» Олег Безуглий[1].

У тому ж сезоні одесити вперше у своїй історії зіграли у фіналі Кубка України, але повторно здолати «Механізатор» не змогли (3:4), відклавши реалізацію «золотого дублю» (перемога в чемпіонаті і Кубку України в одному сезоні) на наступний рік.

В міжсезоння у команду прийшли досвідчені гравці: брати Олександр і Сергій Москалюки, Олександр Косенко, Ігор Москвичов, Геннадій Мірошниченко і Володимир Чередніченко[6]. З таким серйозним кадровим поповненням у сезоні 1996/1997 рівних «Локомотиву» в ​​Україні не виявилося, адже команда вперше у своїй історії зробила омріяний «золотий дубль», вигравши чемпіонат і Кубок.

Рік по тому історія повторилася з тією лише різницею, що перевага «залізничників» над суперниками зросла ще більше. Про команду почали складати легенди, а переважна більшість суперників, які приїздили на календарні матчі в Одесу, ставили перед собою завдання не пропустити в свої ворота більше десяти м'ячів.

Своїх останніх чемпіонських успіхів «Локомотив» домагався на тлі фінансової кризи, оскільки після зміни начальника Одеської залізниці, яка була головним спонсором клубу, практично припинилося його фінансування[7]. Після цього почалися пошуки нових спонсорів, але без особливого успіху[8].

18 квітня 1998 року «Локомотив» голосно грюкнув дверима, в своєму останньому в історії офіційному матчі у вищій лізі розгромивши макіївський «Вуглик» — 28:4[9]. Ця перемога досі є найбільшою в історії українського футзалу.

Першим і єдиним міжнародним клубним турніром для «Локомотива» став Турнір європейських чемпіонів з футзалу в 1997-му році, який проходив в Москві. Обігравши голландський «Веерхус» (2:1) і зігравши внічию з іспанським «Бумерангом Інтерв'ю» (4:4) одесити на груповому етапі посіли 2-ге місце. Програвши у півфіналі московській «Діні» (4:9), у матчі за третє місце «Локомотив» знову зустрівся з іспанцями, яким цього разу програв 3:5 і посівчетверте місце, за яке команда була нагороджена малими бронзовими медалями. Найкращим бомбардиром «Локомотива» на цьому турнірі став Георгій Мельніков, який відзначився 4 рази[10].

Дебют на міжнародній арені для «Локомотива» слід визнати вдалим. Було очевидно, що одесити готові до жорсткої конкуренції з провідними клубами Європи. Однак мрії тренерського штабу «Локомотива» на чолі з Валерієм Водяном зі створення в Одесі елітного європейського футзального клубу так і залишилися мріями. Відразу після «золотого» сезону 1997/1998 зоряний склад команди був розформований. Молодіжний склад 1982/83 рр. н. перевели в першу лігу[11]. і після сезону 1998/1999 «Локомотив» остаточно припинив своє існування, залишивши про себе лише яскраві спогади.

Примітка. Враховано матчі і голи тільки в чемпіонаті України.