Белялов Мустафа Османович

Мустафа Османович Белялов (узб. Mustafo Osmanovich Bilolov; нар. 4 червня 1957, Нурабад, Самаркандська область, Узбецька РСР) — радянський та узбецький футболіст, захисник.

Мустафа Белялов
Особисті дані
Повне ім'я Мустафа Османович
Белялов
Народження 4 червня 1957(1957-06-04) (64 роки)
  Нурабад, Самаркандська область,
Узбецька РСР
Зріст 178 см
Вага 76 кг
Громадянство  СРСР
 Узбекистан
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1977—1979 «Памір» (Д) 89(7)
1980—1981 СКА (Л) 50(5)
1981—1984 «Пахтакор» 95(6)
1985—1987 «Нефтчі» (Б) 83(2)
1988—1990 «Пахтакор» (Кр) 88(8)
1990—1992 «Нурафшан» 82(6)
1992—1993 «Приборист» (М) 2(0)
1993—1994 «Перак» ?(?)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1983
1992		 СРСР (олімпійська)
 Узбекистан		 2 (0)
7 (0)
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце
1992
1997		 «Нурафшан»
«Чиланзар» (Т)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Життєпис

Грати у футбол почав у Таджикистані, в невеликому містечку Чкаловськ. Вихованець ДЮСШ. Перший тренер — Володимир Гаврилович Бурдін[1].

З 1977 року грав у першій лізі за «Памір», в 1980 році перебував на армійській службі у Львові в команді СКА.

У сезоні 1981 року тренер «Пахтакора» Іштван Секеч запросив Белялова в команду[2].

Сам тренер «Пахтакора» Іштван Секеч в одному зі своїх інтерв'ю говорив наступне про захисника:

Якось в одній з ігор тоді ще молодий Бєлялов втратив в центрі поля м'яч, суперник підхопив його та помчав до наших воріт. Бєлялов — за ним, а наздогнати не може, біжить й від образи сльози на очах. Добре воротар виручив, а Бєлялов від повноти почуттів обійняв його і поцілував. Людина він, яка безмежно любить футбол, грає й тренується самозабутньо. Швидкості йому дещо не вистачає, але правильний вибір позиції дозволяє компенсувати цей недолік. Бєлялов відмінно грає головою, і при розіграші стандартних положень біля чужих воріт можна назвати обмаль гравців у країні, які діяли б так уміло, як він[3].

Потім грав у «Нурафшоні», українському «Прибористі» з Мукачево та малайзійському «Пераку», в якому завершив кар'єру футболіста.

За олімпійську збірну СРСР провів 2 офіційних матчі у відбірному турнірі на Олімпіаду 1984 года, ставши в її складі переможцем першої європейської зони[4].

За збірну Узбекистану зіграв 7 матчів[5].

Досягнення
  • Кубок Першої ліги СРСР
    • Володар (2): 1988, 1989[6].
  • Перможець 1-ї групи европейської зони кваліфікаційного турніру Олімпіади-1984: 1983

Примітки
  1. Мустафа Белялов (рос.)
  2. Мустафа Белялов (рос.)
  3. Из статьи Виктора Хохлюка: «Они возрождали «Пахтакор». Мустафа Билялов – беззаветно любящий футбол» // «InterFutbol». — № 32 (500), август 2018. — с. 13
  4. Из статьи Виктора Хохлюка: «Они возрождали «Пахтакор». Мустафа Билялов — беззаветно любящий футбол». — Еженедельник «Интерфутбол». — № 32 (500), стр. 13. Ташкент. август 2018 год.
  5. Статистика футболистов сборной Узбекистана. Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 1 липня 2016.
  6. Из статьи Виктора Хохлюка в еженедельнике «Интерфутбол». — № 32 (500), стр. 13. Ташкент. август 2018 год.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.