Белянкініт

Белянкініт, бєлянкініт — мінерал, водний титаноніобат кальцію і цирконію острівної будови.

Белянкініт
Загальні відомості
Статус IMA сумнівний (Q)[1]
Хімічна формула Ca₁-₂(Ti,Nb)₅O₁₂ * 9H₂O (?)
Nickel-Strunz 10 4.FM.25
Ідентифікація
Сингонія аморфний стан[2]
Інші характеристики
Названо на честь Dmitry S. Belyankind[3]
 Белянкініт у Вікісховищі

Загальний опис

Хімічна формула: (Ti, Ni, Zr, Ca) (O, OH)2 (1,5-2)H2O або СаТі6О13·11Н2О.

Сингонія ромбічна або моноклінна.

Спайність досконала в одному напрямі.

Густина 2,32-2,4. Твердість 2-3,5.

Колір жовто-коричневий. На площинах спайності перламутровий полиск.

Крихкий. Аморфний.

Зустрічається в нефелінсієнітових пегматитах Кольського півострова з мікрокліном, нефеліном, егірином. Крім того, зустрічається в асоціації з евдіалітом, лоренценітом, ромзаїтом і лампрофілітом.

Різновиди

Розрізняють:

  • бєлянкініт марганцевистий (відміна бєлянкініту, яка містить до 13 % MnO);
  • бєлянкініт ніобіїстий (відміна бєлянкініту, яка містить ніобій).

Див. також

Примітки
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. http://euromin.w3sites.net/mineraux/BELYANKINITE.html
  3. Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Белянкініт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Белянкініт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.