Бережний Геннадій Анатолійович
Генна́дій Анато́лійович Бережни́й (нар. 13 лютого 1968 — 18 вересня 2014) — прапорщик Збройних сил України.
Бережний Геннадій Анатолійович | |
---|---|
Прапорщик | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
13 лютого 1968 Нікополь |
Смерть |
18 вересня 2014 (46 років) Калинове |
Поховання | Нікопол |
Військова служба | |
Роки служби | 2014 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Рід військ | Танкові війська |
Формування | 17 ОТБр |
Війни / битви | Війна на сході України |
Нагороди та відзнаки | |
Життєвий шлях
Строкову службу служив у радянській армії в НДР. Після набуття Україною Незалежності працював директором Парку Металургів, займався власним бізнесом. На фронт пішов добровольцем під час мобілізації у серпні разом із своїм другом Русланом Безрідним. Розвідник розвідувальної роти 17-ї окремої танкової бригади.
Зник безвісти 18 вересня 2014 року поблизу смт Калинове Луганської області — розвідгрупа на БМП потрапила у засідку терористів. Під час вогневого протистояння бійці зазнали поранень та їх полонили. Разом з Сергієм в цьому бою загинули молодший сержант Олег Литовченко, молодший сержант Андрій Кравченко, старший солдат Андрій Сущевський, прапорщик та солдати Руслан Безрідний й Сергій Пронін. Розвідувальний дозор, у складі якого був сержант Віталій Капінус, прикривав евакуацію поранених бійців; сержант Капінус у бою загинув.
Опізнаний за ДНК-експертизою. 16 січня 2015 року воїна поховали у Нікополі.
Залишились батьки, дружина, син та донька.
Нагороди
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 22 вересня 2015 року — орденом За мужність III ступеня (посмертно)[1]
Примітки
- Указ Президента України від 22 вересня 2015 року № 553/2015 «Про відзначення державними нагородами України»