Сущевський Андрій Вікторович
Андрі́й Ві́кторович Суще́вський — старший солдат Збройних сил України.
| Сущевський Андрій Вікторович | ||
|---|---|---|
.png.webp){kind=small} Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
3 червня 1978 Комишуваха | |
| Смерть |
18 вересня 2014 (36 років) Калинове | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
.png.webp){kind=small} Танкові війська | |
| Формування |
 | |
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.svg.png.webp){kind=small}
Короткий життєпис
Закінчив Комишуваську ЗОШ, 1993 року вступив до Оріхівського ПТУ, здобув освіту механіка-тракториста. Протягом 1999—2001 років проходив строкову службу в Криворізькій танковій дивізії, єфрейтор, водій першого класу, механік-водій БМП. Працював у пожежній частині Комишувахи.
В часі війни з 31 липня 2014-го — розвідник, 17-та окрема танкова бригада.
18 вересня 2014-го поблизу смт Калинового розвідувальна група на БМП потрапила у засідку терористів. Під час вогневого протистояння бійці зазнали поранень та їх полонили. У бою тоді ж загинули прапорщик Геннадій Бережний, молодший сержант Олег Литовченко та солдати Сергій Пронін, Руслан Безрідний.
Довгий час вважався зниклим безвісти. На початку січня 2015-го упізнаний за ДНК-експертизою, похований 7 листопада 2014-го в селищі Комишуваха.
Без Андрія лишилися мама, дружина, донька.
Нагороди
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 27 червня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня.
Джерела
- Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Сущевський Андрій Вікторович
- Андрій Сущевський