Бернардинський монастир (Київ)

Бернарди́нський монасти́р — римо-католицький монастир ордену Бернадинців, що існував у Києві на Подолі, один із чотирьох католицьких храмів Києва в XVII столітті.

Бернардинський монастир
Розташування монастиря близько 1651 року[1]
50°27′39″ пн. ш. 30°31′09″ сх. д.
Розташування	Україна, Київ
Засновник	Кшиштоф Сулимирський
Початок будівництва	1623
Кінець будівництва	1623
Зруйновано	1651
Відбудовано	не відновлювалася
Належність	римо-католицька церква
Адреса	Гнила вулиця (нині Покровська)[1]
Бернардинський монастир (Київ) (Київ)

Монастир було засновано близько 1623 року. Дерев'яний кляштор було споруджено коштом Кшиштофа Сулімірського. Розташовувався під горою Уздихальницею, південніше вірменської церкви та навпроти церкви Миколи Доброго[1]

Будівлі монастиря згоріли під час великої пожежі на Подолі 7 (17) серпня 1651, що відбулась після взяття Києва військами польного гетьмана литовського Януша Радзивіла, і більше не відновлювалися. Очевидець пожежі з литовського боку так описував її в листі[2]:

17-го серпня знов з'явився вогонь біля полудня і такий страшний, якого я николи не бачив. Спершу згорів костел отців Бернардинів з кляштором, школи, вірменська церква, дві древних кам'яних церкви дизунітів… Оригінальний текст (рос. дореф.) 17-го авг. снова показался огонь около полудня и такой страшный, какого я никогда не видалъ. Сперва сгорѣлъ костелъ отцевъ Бернардиновъ съ кляшторомъ, школы, армянская церковь, двѣ древнихъ каменныхъ церкви дизунитовъ…

Спалення кляштору бернардинів 17 серпня також відмитив у своїй хроніці Яким Єрлич.

12 травня 1660 року бернардинські ґрунти, разом з єзуїтськими та вірменськими, були універсалом київського полковника Василя Дворецького віддані у володіння церкви Миколи Доброго[3].

• 
  Бернардинський, домініканський монастирі й київське братство близько 1651 року[4]