Бернар (король Італії)

Бернар I (*Bernard I, 795 — 17 квітня 818) — король Італії у 810—818 роках.

Бернар I
фр. Bernard
нім. Bernhard
Народився 797[1][2][…]
невідомо або О-де-Франс
Помер 17 квітня 818[3]
Мілан[3]
Поховання Ломбардія
Діяльність монарх
Титул Список королів Італії[4]
Посада Король Італії
Термін 810—818 роки
Попередник Піпін
Наступник Лотар I
Конфесія католицтво
Рід Каролінги
Батько Піпін
Мати Ruodhaidd[3]
Брати, сестри Аделаїда[4], Atalad[4], Gundradad[4], Berthad[4] і Tetradad[4]
У шлюбі з Кунігунда Лаонська
Діти 1 син

Життєпис

Походив з династії Каролінгів. Позашлюбний син Піпіна I, короля Італії. Про дитинство нічого невідомо. Після смерті батька у 810 році дід — імператор Карл Великий — дозволив Бернару посісти трон Італії. Це рішення було підтверджено на імперському з'їзді в Аахені у 813 році.

Після смерті Карла Великого, зумів зберегти трон визнавши імператором свого стрийка Людовика I Благочестивого. Забезпечував владу франків в Італії та водночас допомагав зберігати гарні стосунки з папською курією, підтримуючи пап римських.

У 817 році за рішенням імператора Франкську імперію, куди входило королівство Італія, повинно було розділено між дітьми Людовика I, а Бернар I нічого не отримував. Останній став готуватися до боротьби з імператором, здобувши підтримку частини знаті та єпископів. Але йому не вдалося зібрати достатньо сил для війни з франками. Імператорські війська рушили до Бургундії, а Бернар I зайняв альпійські перевали, проте не наважився чинити спротив.

У 818 році, отримавши запевнення в цілковитій безпеці, Бернар зі своїми друзями приїхав до імператора в Шалон. Людовик I наказав своїм васалам судити небожа. Вони оголосили його бунтівником і засудили до смерті, Людовик Благочестивий не зважився затвердити цей вирок, однак погодився осліпити Бернара. Вирок було проведено в квітні 818 року з такою жорстокістю, що Бернар помер через два дні. Друзі Бернара були кинуті до в'язниці або пострижені в ченці.

Родина

Дружина — Кунігунда Лаонська.

Діти:

  • Піпін (817 — після 850), граф Вермандуа

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #136817025 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Find a Grave — 1995.
  3. Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 212–214. — ISBN 978-2-9501509-3-6
  4. Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — ISBN 978-2-9501509-3-6

Джерела
  • Christian Settipani, La Préhistoire des Capétiens (Nouvelle histoire généalogique de l'auguste maison de France, vol. 1), Villeneuve d'Ascq, éd. Patrick van Kerrebrouck, 1993, 545 p. (ISBN 978-2-95015-093-6)
  • René Poupardin, I regni carolingi (840—918), in «Storia del mondo medievale», vol. II, 1999, pp. 583—635
  • Rudolf Schieffer: Die Karolinger. 5. aktualisierte Auflage. Kohlhammer, Stuttgart 2014, ISBN 978-3-17-023383-6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.