Бессарабов Олексій Євгенович

Олексій Євгенович Бессарабов (нар. 5 грудня 1976(19761205), селище Крестци, Новгородська область) — український журналіст, офіцер запасу Військово-Морських Сил України. Політичний в'язень Кремля[1]. Один із обвинувачених у справі так званих «Кримських терористів» (група «Севастопольських диверсантів»)[2]. Затриманий ФСБ 9 листопада 2016 року. Засуджений до 14 років колонії суворого режиму[1].

Олексій Євгенович Бессарабов
Олексій Бессарабов (у центрі) з друзями — Володимиром Дудкою (ліворуч) і Дмитром Штибликовим
Народився 5 грудня 1976(1976-12-05) (45 років)
селище Крестци Новгородської області
Громадянство  Україна
Діяльність журналіст, офіцер запасу
Відомий завдяки Політичний в'язень Кремля (група «Кримських диверсантів»)
Alma mater Севастопольський військово-морський інституту ім. П. С. Нахімова
Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Діти син

Біографія

Олексій Бессарабов народився 5 грудня 1976 року у селищі Крестци Новгородської області. Разом з батьками у 1977 році переїхав до Севастополя. Навчався в севастопольській середній школі № 23, а з 1993 року — № 34, яку закінчив у 1994 році з відзнакою. З 1994 року — курсант Севастопольського військово-морського інституту імені П. С. Нахімова. Навчався за спеціальністю ракетно-артилерійське озброєння надводних кораблів, нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради Автономної Республіки Крим за відмінні результати в навчанні, високу військову дисципліну і сумлінне виконання службових обов'язків. Інститут закінчив у 1999 році з відзнакою. З 1999 до 2005 року проходив службу на офіцерських посадах у Військово-Морських Силах України. 29 серпня 2005 року звільнився з військової служби за станом здоров'я. Капітан-лейтенант запасу[3].

Після повернення до цивільного життя, з 2006 до 2009 року отримав другу вищу освіту в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за спеціальністю журналістика. Магістр журналістики. Працював кореспондентом в інформаційному агентстві «Главред». Під псевдонімом Олексій Стрелецький публікувася в журналах «Судоходство», «Чорноморська безпека», «Дзеркало тижня» та інших. З 2009 року — заступник головного редактора часопису «Чорноморська безпека», експерт Центру сприяння вивченню геополітичних проблем і євроатлантичного співробітництва Чорноморського регіону «Номос». Багато друкувався у ЗМІ як експерт, зокрема писав про проблеми Чорноморського флоту РФ, який базувався у Севастополі[2].

Одружений, має сина[1].

Судове переслідування, докази невинуватості

Затриманий ФСБ Росії 9 листопада 2016 року в Севастополі. Протягом декількох діб місце перебування Олексія Бессарабова було невідоме. 10 листопада у ФСБ заявили, що він начебто був членом «диверсійно-терористичної групи Головного управління розвідки Міністерства оборони України». Його обвинуватили у плануванні диверсійних акцій на об'єктах військової інфраструктури і життєзабезпечення в Севастополі[2]. Пізніше, впродовж судового процесу, Олексій Бессарабов і Володимир Дудка, який проходить разом з ним у справі, неодноразово заявляли, що у перші дні після затримання їх піддали тортурам, зокрема й електричним струмом. Проте Слідчий комітет Російської Федерації відмовив у порушенні справи за фактом тортур до ув'язнених[4].

Судові розгляди у справі Бессарабова і Дудки, котрі відмовилися визнавати провину, тривали понад 2,5 років. Після завершення першого судового розгляду окупаційний Севастопольський міський суд не зміг ухвалити вирок і 6 квітня 2018 року повернув до прокуратури «справу диверсантів» для усунення недоліків[4]. 2 серпня 2018 року у Севастопольському міському суді розпочався повторний розгляд справи за суттю. 4 квітня 2019 року Севастопольський міський суд засудив Олексія Бессарабова за статтями ч. 1 ст. 30, п. А ч. 2 ст. 281 («Приготування до диверсії в складі організованої групи»), ч. 3 ст. 222.1 («Незаконне придбання, зберігання вибухових речовин або пристроїв, вчинене організованою групою») Карного кодексу РФ до 14 років позбавлення волі з відбуванням у колонії суворого режиму і штрафу в розмірі 300 тисяч рублів[1][4]. Апеляційні скарги підсудних на фальсифікацію і грубі порушення слідства Верховний суд РФ відхилив.

З кінця грудня 2019 року Олексій Бессарабов утримується в колонії суворого режиму №1 (ФКУ ІК-1 УФСІН Росії по Ставропольському краю) в селищі Кочубеївське Ставропольського краю РФ [5].

Реакція на протиправне затримання та засудження

Незаконне ув'язнення окупаційною владою в Криму громадян України Олексія Бессарабова та Володимира Дудки рішуче засудило Міністерство закордонних справ України[6]. Міжнародними правозахисними організаціями Олексій Бессарабов і його подільники у справі «Севастопольських диверсантів» визнані політичними в'язнями: вони включені у список політв'язнів Міжнародного правозахисного центр «Меморіал»[7], Глобальної правозахисної кампанії за звільнення українських політв'язнів Кремля Let My People Go[2] тощо. На підтримку українських офіцерів, що перебувають в російських катівнях, виступають Спілка офіцерів України, Асоціація ветеранів Військово-Морських Сил України[8].

Примітки

  1. Бессарабов Олексій Євгенович. Міжнародний правозахистний центр «Меморіал». Актуальний список політв'язнів. (рос.)
  2. Бессарабов Олексій Євгенович. Глобальна правозахисна кампанія за звільнення українських політв'язнів Кремля Let My People Go.
  3. Лакійчук, Павло (4 травня 2017). «Кримські диверсанти» Штибліков та Бессарабов. Фальш феесбешної історії. glavcom.ua.
  4. Історії в'язнів Кремля: Володимир Дудка — день народження на етапі / Суровий вирок. Що далі?. Кримська правозахисна група. 30 вересня 2019.
  5. Написати політв'язню. Підтримай політв'язня — напиши листа!. Об'єднання родичів політв'язнів Кремля. Процитовано 16.04.2021.
  6. Заява МЗС України щодо рішення російського окупаційного «суду» у Севастополі у справі незаконно засуджених громадян України Володимира Дудки та Олексія Бессарабова. Міністерство закордонних справ України. 5 квітня 2019. Процитовано 24 лютого 2021.
  7. Список политзаключённых (без преследуемых за религию). Міжнародний правозахисний центр «Меморіал». Процитовано 24 лютого 2021. (рос.)
  8. Брифінг «Справа „диверсантів“: три роки по тому» в ІА Главком з нагоди третьої річниці незаконного затримання українських експертів в Криму. Центр глобалістики «Стратегія ХХІ». 8 листопада 2019. Процитовано 24 лютого 2021.

Див. також

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.