Центр «Номос»

Центр «Но́мос» — (від грец. νομός — закон, звичай) — неурядова українська аналітична організація. Повна назва Центр сприяння вивченню геополітичних проблем і євроатлантичного співробітництва Чорноморського регіону «Номос». Аналітичний центр.

Центр «Номос»
Дата заснування 2003
Дата ліквідації 2014
Тип Неурядовий аналітичний центр
Голова Сергій Кулик
Адреса  Україна, Севастополь
Офіційний сайт nomos.com.ua/content/view/259/75/
 Центр «Номос» у Вікісховищі

Центр «Номос» був заснований в листопаді 2003 року, як єдина в Україні незалежна неурядова організація, метою якої є проведення досліджень в сферах міжнародних відносин, національної безпеки, європейської і євроатлантичної інтеграції в чорноморсько-каспійському регіоні.

Офіс Центру «Номос» розташований в Севастополі. Експерти «Номоса» працюють також в Києві, Дніпрі, інших містах України. «Номос» підтримує партнерські відносини з більш ніж півторами десятками незалежних аналітичних центрів в Україні і за кордоном.

Передумови створення

Чорноморський регіон, в широкому розумінні [1], є мозаїчною картинкою політичних інтересів, що накладаються один на одного, і сфер впливу різних держав та їх груп.

Геополітична важливість регіону витікає саме зі змішання культур на стику цивілізацій, міжнародної торгівлі, ідей, впливів. Маючи значні невикористані потенційні можливості, Причорномор'я надалі залишається регіоном де фокусуються витоки подій майбутнього [2][3].

Чорноморський регіон відрізняється комплексністю регіональних відносин, обумовленою різнорідністю регіональних акторів і присутністю в регіоні інтересів глобальних світових гравців. Це, в свою чергу, породжує тісні взаємозв'язки з сусідніми регіонами — Каспійським, Балтійським, Середземноморським, привертає до активної взаємодії в рамках чорноморського діалогу не лише чорноморські держави.

Спроби організувати Чорноморський діалог [4], тобто співробітництво причорноморських країн, а також впливових глобальних гравців робилися досить давно. Проте проблема в тому, що у країн Чорноморського регіону відсутня єдина позиція з цього питання. Є позиція, інтереси і представлення бізнесу, який локалізований в регіоні і взаємодіє з регіональними партнерами. Є інтереси, міркування, погляди окремих представників державного апарату і великих корпоративних структур. Є думки компетентних експертів, що представляють державні і неурядові організації, які спроможні проаналізувати ситуацію, зробити прогнози, розробити стратегію. Але їх можливості не затребувані, оскільки немає системоутвроюючого чинника, що консолідує всі ці різносторонні бачення, інтереси і потенціали [5].

Актуальність питання очевидна, чого не можна сказати про відповідь на нього.

В цих умовах виникла ідея створення безпосередньо в «серці» Чорноморського регіону — Севастополі — незалежного неурядового аналітичного центру, який би став інструментом інтелектуальної інтеграції українських і зарубіжних еліт, полем для діалогу і дискусій експертного співтовариства і політиків про стан та перспективи розвитку Причорномор'я.

Діяльність

Експерти «Номосу» — учасники XXVII Міжнародного економічного форуму в Польщі

Центр «Номос» заснований в 2003 році групою ентузіастів для сприяння всім зацікавленим сторонам (політикам, експертам, вченим, журналістам) у вивченні геополітичних проблем Чорноморського регіону. Надалі, під впливом процесів європейської і євроатлантичної інтеграції причорноморських країн, до сфери інтересів «Номосу» увійшли питання європейського і євроатлантичного співробітництва, а географія досліджень розширилася до Чорноморсько-каспійського регіону і продовжує розширюватися.

Цілі і завдання

Головна ціль «Номоса» — надання допомоги у вивченні геополітичних проблем в Чорноморському регіоні, аналіз, підготовка рекомендацій і прогнозів у сфері внутрішньої і зовнішньої політики України і міжнародних відносин в цілому, поширення в суспільстві інформації про процеси європейської і євроатлантичної інтеграції в регіоні.

Цільові аудиторії

  • політики і експерти;
  • журналісти, вчені, викладачі;
  • студенти, що вчаться (тобто ті, кому належить визначати шляхи розвитку України через 5-10 років).

Напрямки діяльності

  1. незалежний стратегічний аналіз і оцінка подій, які стосуються всіх основних аспектів національної і міжнародної безпеки;
  2. інформування населення про проблеми європейської і євроатлантичної інтеграції;
  3. сприяння урядовим і неурядовим організаціям, міжнародним інститутам, політичним партіям в питаннях організації і проведення інформаційних, просвітницьких, навчальних та інших програм;
  4. розробка рекомендацій щодо усунення існуючих і потенційних загроз національним інтересам та пріоритетам України;
  5. узагальнення світового досвіду економічного і політичного розвитку, реалізації нових підходів інноваційного розвитку в Україні, залученні наукової громадськості до проведення досліджень з актуальних проблем геополітики, виборчих технологій і публікація актуальних статей вчених у вітчизняних і зарубіжних виданнях;
  6. участь в проектах по здійсненню громадського контролю за сектором безпеки.

Форми діяльності

Стійкий інтерес серед фахівців має журнал «Чорноморська безпека»

Центр «Номос» готує аналітичні довідки, статті, дослідження, коментарі з актуальних проблем державної політики у сфері національної і міжнародної безпеки. Результати досліджень представляються на публічних обговореннях [6] [7] [8] [9] [10] [11][12][13], друкуються в українських і зарубіжних ЗМІ [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24]. Дослідження «Номоса» використовували в роботі міжнародні організації (Єврокомісія), посольства європейських і причорноморських держав, міжнародні аналітичні центри [25] [26] [27] [28], Адміністрація Президента [29], Верховна Рада, Міністерство закордонних справ України [30].

З 2006 року — провідна громадська організація Цільової групи з питань економічної безпеки Мережі Партнерства Україна-НАТО під егідою Спільної групи високого рівня з питань воєнної реформи (JWGDR) [31].

З 2005 року «Номос» видає загальноукраїнський щоквартальний журнал «Чорноморська безпека» в якому публікуються інформаційні і аналітичні матеріали присвячені різним аспектам регіональної і міжнародної безпеки. Аналітичні матеріали публікуються також на сайті «Номосу» [32].

Починаючи з 2007 року Центр «Номос» щорічно проводить міжнародні конференції з актуальних для регіону проблем за участю вчених, експертів, політиків з країн Причорномор'я, Європи, Кавказу.

Партнери «Номосу» — незалежні аналітичні центри в Україні, країнах Південного Кавказу, Євросоюзі, Росії, США.

Керівництво, структура

Керівник Центру «Номос»

Голова правління, Виконавчий директор Центру «Номос» Кулик Сергій Іванович.

Сергій Кулик народився 28 травня 1954 року. Закінчив Севастопольське вище військово-морське інженерне училище (1976), Вищу школу КДБ СРСР (1988), Національну академію державного управління при Президенті України (1998). З 1971 по 1993 рік служив у ЗС СРСР та України. 1993—2004 рр — заступник, начальник відділу, начальник управління Севастопольської міської державної адміністрації. У 2003 році організував і очолив Центр «Номос». Інженер-ядерник, магістр державного управління, капітан 2 рангу запасу.

Структурні підрозділи

Центр «Номос» складається з редакції журналу «Чорноморська безпека» і структурних підрозділів — «програм» [33].

Заступник директора «Номоса» — Лебедев Юрій Олександрович.

Примітки

  1. Під Чорноморським регіоном мається на увазі акваторія Чорного і Азовського Морів з проливними зонами, приморські райони Болгарії, Грузії (з Абхазією і Південною Осетією), Молдови, Росії, Румунії і України. Деякі вчені до Великого причорномор'я крім вищезгаданих відносять країни Південного Кавказу — Азербайджан і Вірменію, а також Грецію — див. О.О.Котелянець. Південний Кавказ у зовнішньополітичних та безпекових студіях ЄС, США та НАТО // Стратегічна панорама. — 2009. — № 4. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 9 вересня 2010.
  2. Збігнєв Бжезінський, Велика шахівниця — Геостратегічні гравці і геополітичні стрижні. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 9 вересня 2010.
  3. Доповідь комісії з Чорного моря. Бачення 2020 — Чорноморське вимірювання. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 9 вересня 2010.
  4. У даному контексті поняття «Чорноморський діалог» включає весь комплекс проектів партнерства і співробітництва пропонованих в різний час Євросоюзом («Європейська політика сусідства», «Чорноморська синергія», «Східне партнерство»), країнами регіону (наприклад, «Чорноморська зона процвітання і співпраці») та ін.
  5. Див. Кулик С. І. Чорноморський діалог — чи він можливий? // Чорноморська безпека. — 2010. — № 2(16) — С.14. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 15 листопада 2010.
  6. Севастопольский форум - 2006. Інформаційне повідомлення інформаційного агентства «Новости Крыма». 23.10.2006. Архів оригіналу за 19.06.2012. Процитовано 09.09.2010.
  7. У Києві відбулася міжнародна конференція «Через політику сусідства до нових транзитних можливостей в Каспійсько-Чорноморсько-Балтійському просторі». Інститут трансформації суспільства. 18.05.2007. Архів оригіналу за 07.05.2012. Процитовано 09.09.2010.
  8. Конференция «Радикализм, экстремизм и исламизм». Реалии и мифы в «войне с терроризмом». Вилаят-Крым. Портал мусульман Крыма. 02.08.2008. Архів оригіналу за 07.05.2012. Процитовано 09.09.2010.
  9. Міжнародна конференція «Підсумки Бухарестського самміту та чорноморський вимір європейської безпеки». Портал проєвропейського громадянського суспільства України. 02.04.2008. Архів оригіналу за 07.05.2012. Процитовано 09.09.2010.
  10. Міжнародна конференція «Додаткові можливості «Східного Партнерства» для європейської інтеграції України і східних партнерів». Ukrainian Center for Independent Political Research. 28.04.2009. Архів оригіналу за 08.07.2013. Процитовано 09.09.2010.
  11. Міжнародна конференція «Чорноморський простір: від стратегії взаємодії до формування регіональної системи співробітництва та безпеки». Національний інститут проблем міжнародної безпеки. 25.09.2008.[недоступне посилання з липня 2019]
  12. Міжнародна конференція «Чорноморський простір: від стратегії взаємодії до формування регіональної системи співробітництва та безпеки». Національний інститут проблем міжнародної безпеки. 25.09.2008. 26 липня 2008.
  13. Международная конференция: «Черноморский регион в общеевропейском пространстве безопасности: современность и перспективы», 26-27 июня 2009 г. в Севастополе. 6 липня 2009.
  14. Севастополь и проблемы международного терроризма в Черноморском регионе. Краткий анализ. Сергей Кулик, Павел Лакийчук — Harvard Black Sea security program bulletin. 2007. Архів оригіналу за 7 травня 2012. Процитовано 9 вересня 2010.
  15. Зворотний бік газового монополізму. Михайло Гончар — Дзеркало тижня. № 37 (666) 6 — 12 жовтня 2007.
  16. Морской терроризм как составляющая терроризма. Угрозы и вызовы безопасности. Дмитрий Штыбликов — Harvard Black Sea security program bulletin. 2008. Архів оригіналу за 7 травня 2012. Процитовано 9 вересня 2010.
  17. Севастополь: проблемы и основные направления трансграничного сотрудничества в зоне Черного моря. Дмитрий Штыбликов — sevastopol.osp-ua.info. 2009. Архів оригіналу за 7 травня 2012. Процитовано 9 вересня 2010.
  18. Политолог Сергей Кулик — о новых российско-украинских соглашениях. Интервью Елены Поляковской — Русская редакция Радио Свобода. 24.04.2010. Архів оригіналу за 07.05.2012. Процитовано 09.09.2010.
  19. Критичні режими української ГТС. Михайло Гончар — Дзеркало тижня. № 27 (807) 17 липня — 6 серпня 2010.
  20. Дмитро Штибликов: Бізнес у Новоросійську не зацікавлений потіснитися для Чорноморського флоту. Інтерв'ю Василя Садовського — Україна молода. 155 за 21.08.2010№ 155 — 21 серпня 2010. Архів оригіналу за 08.07.2013. Процитовано 09.09.2010.
  21. Україна—Росія: перспективи газового врегулювання. Михайло Гончар, Максим Алінов — Дзеркало тижня. № 32 (812) 4 — 10 вересня 2010.
  22. Caspian Basin: Ukrainian Geopolitical Shift Could Have Energy Export Implications. EurasiaNet sat down with Mykhailo Gonchar - EurasiaNet. 07.03.2010. Архів оригіналу за 07.05.2012. Процитовано 09.09.2010.
  23. Sébastopol l'ukrainienne fait un triomphe à la flotte russe. Madeleine Leroyer interwiew with Serhiy Kulik — Le Figaro. 26.07.2010.
  24. Ukraine Returns Disputed Gas to RosUkrEnergo. Pavel Korduban — Georgiandaily. 13.08.2010. Архів оригіналу за 07.05.2012. Процитовано 09.09.2010.
  25. Експертна оцінка: Struggle for superiority in the Black Sea region. Combat capabilities of the russian Black Sea fleet and Turkish Naval forces (Боротьба за лідерство в Чорноморському регіоні. Бойові можливості Чорноморського флоту Росії і військово-морських сил Туреччини), P.Lakiychuk, Y.Losev — Harvard Black Sea security program — 2006. Архів оригіналу за 7 травня 2012. Процитовано 9 вересня 2010.
  26. Експертна оцінка: Bulgarian experience for the formation of the contemporary Naval Forces of Ukraine (Болгарський досвід для формування сучасних Військово-морських сил України), P.Lakiychuk, Y.Losev — Harvard Black Sea security program — 2007. Архів оригіналу за 7 травня 2012. Процитовано 9 вересня 2010.
  27. Аналіз: Crimea - the Achilles' hell of Ukraine (Крим як ахілесова п'ята України), M.Maigre - International Centre For Defence Studies, November 2008. Архів оригіналу за 7 травня 2012. Процитовано 9 вересня 2010.
  28. Аналіз стану транспарентності компаній з видобутку вуглеводнів і суб'єктів природних монополій, відповідальних за трубопровідне транспортування вуглеводневих ресурсів в Україні з використанням адаптованих форм звітності Ініціативи прозорості видобувних галузей, М.Гончар та ін.EITI — 2010. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 9 вересня 2010.
  29. У тому числі підготовка щорічних Послань Президента України до Верховної Ради (2008, 2009) — див. Україна. Президент. Послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України в 2008 році. (офіційне видання) — К:. Інформаційно-видавничий центр Держкомстату України, 2009. — ББК Т3(4Укр) 64-5 П-619 ISBN 966-7773-66-3
  30. Щорічник «Зовнішня політика України: стратегічні оцінки, прогнози та пріоритети» (2008, 2009) — див. Annual Strategic Review. Foreign policy of Ukraine — 2008: Strategic Assessments, Forecasts and Priorities/ Edited by G.M. Perepelytsia, Зовнішня політика України 2008: стратегічні оцінки, прогнози та пріоритети, під редакцією д.п.н. проф. Перепелиці Г. М. — К:. Інститут зовнішньої політики Дипломатичної академії України при МЗС України — 2009. — ББК 66.4(4УКР) З 78 ISBN 978-966-193-014-7
  31. Мережа партнерства Україна-НАТО: Цільова група з питань економічної безпеки. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 9 вересня 2010.
  32. Архів журналу «Чорноморська безпека». Архів оригіналу за 7 травня 2012. Процитовано 9 вересня 2010.
  33. Ключові фігури «Номоса», партнери. Архів оригіналу за 7 травня 2012. Процитовано 9 вересня 2010.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.