Бестужев Олександр Олександрович
Бестужев Олександр Олександрович | ||||
---|---|---|---|---|
Алекса́ндр Алекса́ндрович Бесту́жев | ||||
| ||||
Псевдо | Марли́нский | |||
Народився |
23 жовтня (3 листопада) 1797 Петербург | |||
Помер |
7 (19) червня 1837 (39 років) Holy Spirit Fortd, Адлер[1] ·загиблий у бою | |||
Громадянство | Російська імперія | |||
Діяльність | Прозаїк, критик, поет | |||
Мова творів | російська | |||
Рід | Bestoujevd і House of Bestuzhevd | |||
Батько | Bestuzhev Alexander Fedoseevichd[1] | |||
Брати, сестри | Бестужев Микола Олександрович, Бестужев Михайло Олександрович і Бестужева Олена Олександрівна | |||
| ||||
Бестужев Олександр Олександрович у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Олекса́ндр Олекса́ндрович Бесту́жев — (літературний псевдонім — Марлінський) — (23 жовтня (3 листопада) 1797 — 7 (19) червня 1837) — російський письменник, декабрист. Разом з Рилєєвим видавав альманах «Полярная звезда» (1823–1825).
Біографія
Народився в Петербурзі. Батько — Бестужев Олександр Федосійович (1761—1810), артилерійський офіцер, служив у флоті, з 1800 року правитель канцелярії Академії мистецтв, письменник. Мати — Параска Михайлівна, з міщан. Виховувався в Гірському корпусі, але не закінчив його, вступив юнкером в лейб-гвардії Драгунський полк в ескадрон, що стояв під Петергофом у Марлі (звідси псевдонім).
Прозаїк, критик, поет. З 1818 почав друкуватися в журналах. У 1823–1825 видавав разом з Рилєєвим альманах «Полярна зірка»[2]. Дійсний член Вільного товариства любителів російської словесності.
Член Північного товариства (1824), активний учасник повстання на Сенатській площі. У ніч на 15 грудня 1825 року з'явився з повинною в Зимовий палац, в той же день був відправлений у Петропавловську фортецю.Засуджений по 1 розряду на каторжну роботу на 20 років. 22 серпня 1826 року термін скорочений до 15 років. Після вироку відправлений у Роченсальм, а потім за особливим височайшим повелінням Бестужева заслано в Якутськ, 1829 переведено в діючу армію на Кавказ рядовим. У середині серпня 1829 року прибув до Тбілісі, зарахований в 41 єгерський полк. У 1835 році підвищений в унтер-офіцери і відправлений в один з Чорноморських лінійних батальйонів, які перебували в експедиції проти горців. За відзнаку підвищений у прапорщики (1836). Загинув у сутичці з горцями на мисі Адлер.
Його твори, насичені романтичними легендами, яскравими деталями побуту й кавказькою екзотикою, були дуже популярними.
Тарас Шевченко в повісті «Музикант» дещо іронічно згадував пишномовність і риторичність Бестужева (один із персонажів повісті, захоплюючись Бестужевим, намагався наслідувати його стиль).
Твори
Рік | Назва українською мовою | Оригінальна назва | Примітки |
---|---|---|---|
1821 | «Замок Венден» | «Замок Венден» | |
1821 | «Поїздка в Ревель» | «Поездка в Ревель» | |
1823 | «Роман и Ольга, повесть 1396 года» | ||
1823 | «Вечер на бивуаке», «Второй вечер на бивуаке» | ||
1824 | «Наезды» | ||
1824 | «Замок Нейгаузен» | «Замок Нейгаузен» | за твором знятий фільм «Лицарський замок» (1990) |
1825 | «Ревельський турнір» | «Ревельский турнир» | |
1825 | «Зрадник» | «Изменник» | |
1825 | «Кров за кров» | «Кровь за кровь» («Замок Эйзен») | |
1825 | «Ніч на кораблі» | «Ночь на корабле» | |
1825 | «Взгляд на русскую словесность в течение 1824 и начале 1825 года» | Критика | |
1830 | «Испытание» | ||
1830 | «Вечер на Кавказских водах в 1824 году» | ||
1831 | «Лейтенант Білозір» | «Лейтенант Белозор» | |
1831 | «Страшное гадание» | ||
1831 | «Латник» | ||
1831 | «Аммалат-Бек» | Аммалат-Бек (Умалат-Бек) — учасник антиросійських повстань на Кавказі у першій третині ХІХ століття[3] | |
1831 | «Красное покрывало» | ||
1832 | «Фрегат „Надія“» | «Фрегат „Надежда“» | |
1832 | «Листи з Дагестану» | «Письма из Дагестана» | |
1834 | «Мореход Никитин» | ||
1835-36 | «Мулла-Нур» | ||
1835 | «Он был убит» | ||
«Роман в 7 письмах» | |||
«Андрій Переяславський» | «Андрей Переяславский» | повість у віршах |
Примітки
- Белинков А. В. Бестужев // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 1. — С. 582–584.
- «Полярная звезда» // Шевченківська енциклопедія: — Т.5:Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 265-266.
- Буйнакский Умалат-Бекна сайті «Кумыкский мир» (рос.)
Джерела
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
- Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академика М. В. Нечкиной.-М.,"Наука", 1988
- Декабристы. Избранные сочинения в двух томах. т.1.-М.,изд-во «Правда», 1987, с.245 — 418