Бесчастнов Олексій Дмитрович

Олексій Дмитрович Бесчастнов (8 лютого 1913(19130208), село Фряново Богородського повіту Московської губернії, тепер смт Щолковського міського округу Московської області, Російська Федерація — 6 листопада 1998, місто Москва, Російська Федерація) — радянський діяч органів державної безпеки, голова КДБ при РМ Узбецької РСР, генерал-лейтенант. Депутат Верховної ради РРФСР 3-го скликання. Депутат Верховної ради Узбецької РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 8—9-го скликань.

Бесчастнов Олексій Дмитрович
Народився 8 лютого 1913(1913-02-08)
Фряново, Щолковський район, Росія
Помер 6 листопада 1998(1998-11-06) (85 років)
Москва, Росія
Поховання Ваганьковське кладовище
Національність росіянин
Діяльність військовий керівник
Військове звання генерал-лейтенант
Партія КПРС
Нагороди

Біографія

Народився в родині робітника вовняної фабрики. У 1925 році закінчив п'ять груп сільської школи в селі Фряново.

У жовтні 1926 — січні 1929 року — пекар-бараночник у пекарні споживчого товариства у Фряново. З січня до червня 1929 року — продавець магазину споживчого товариства у Фряново.

У липні 1929 — січні 1930 року — технічний секретар Фряновської селищної ради Щолковського району Московської області. З січня до квітня 1930 року — бібліотекар бібліотеки при фабрично-заводській школі-семирічці в Фряново.

У квітні 1930 — січні 1931 року — секретар комітету ВЛКСМ при вовняній фабриці імені III Інтернаціоналу у Фряново.

З січня до червня 1931 року — завідувач організаційного відділу, з червня до серпня 1931 року — секретар Щолковського районного комітету ВЛКСМ Московської області.

У вересні 1931 — червні 1932 року — студент Московського комуністичного університету імені Кагановича.

Член ВКП(б) з березня 1932 року.

У червні 1932 — березні 1935 року — 1-й секретар Дмитровського районного комітету ВЛКСМ Московської області.

У березні 1935 — січні 1936 року — слухач курсів марксизму-ленінізму при Московському обласному комітеті ВКП(б).

У січні 1936 — жовтні 1937 року — 1-й секретар Каширського районного комітету ВЛКСМ Московської області.

25 жовтня 1937 — червень 1938 року — помічник начальника 3-го відділення 2-го відділу ГУДБ НКВС СРСР у Москві. У червні — 1 листопада 1938 року — помічник начальника відділення 3-го спецвідділу НКВС СРСР. 1 листопада 1938 — 7 травня 1940 року — начальник 4-го відділення 3-го спецвідділу НКВС СРСР.

7 травня 1940 — квітень 1941 року — начальник 3-го спецвідділу Сочинського міського відділу НКВС та заступник начальника 3-го спецвідділу УНКВС по Краснодарському краю. У квітні — серпні 1941 року — начальник 3-го відділу УНКДБ по Краснодарському краю.

У 1941 році закінчив заочно два курси Краснодарського державного педагогічного інституту.

6 вересня 1941 — серпень 1942 року — начальник економічного відділу УНКВС по Краснодарському краю. З серпня 1942 до травня 1943 року — начальник Новоросійської оперативної групи УНКВС по Краснодарському краю в містах Геленджик (з 29 вересня 1942 року) та Новоросійськ (з 25 грудня 1942 року).

24 червня 1943 — 13 травня 1944 року — заступник начальника УНКДБ по Краснодарському краю з кадрів. 13 травня 1944 — 7 травня 1948 року — заступник начальника УНКДБ (УМДБ) по Краснодарському краю. У цей період виїжджав у відрядження до радянської зони окупації Німеччини (1945 рік) та Польщі (1945—1946 роки).

7 травня 1948 — 5 листопада 1951 року — начальник УМДБ по Сталінградській області.

5 листопада 1951 — березень 1953 року — старший радник МДБ СРСР при Міністерстві народної безпеки Чехословацької Соціалістичної Республіки. У березні 1953 — березні 1954 року — старший радник МВС СРСР при Міністерстві народної безпеки Чехословацької Соціалістичної Республіки. 10 червня 1953 року був тимчасово усунений з посади та відкликаний до Москви, поновлений на посаді 20 липня 1953 року. З березня до 3 вересня 1954 року — старший радник КДБ при РМ СРСР при Міністерстві народної безпеки Чехословацької Соціалістичної Республіки.

3 вересня 1954 — січень 1957 року — начальник 11-го відділу Першого головного управління КДБ при РМ СРСР. У 1956 році виїжджав у відрядження до Болгарії та Румунії.

У січні 1957 — серпні 1962 року — старший радник (старший консультант) КДБ при РМ СРСР при Міністерстві внутрішніх справ Угорської Народної Республіки.

У серпні 1962 — грудні 1964 року — заступник начальника 7-го Управління КДБ при РМ СРСР.

У грудні 1964 — 1965 року — керівник групи фахівців Державного комітету економічних зв'язків СРСР на Кубі. У 1965—1968 роках — керівник представництва КДБ при РМ СРСР при Міністерстві внутрішніх справ Куби.

У 1968 — 25 жовтня 1969 року — заступник начальника Інспекції при голові КДБ при РМ СРСР.

25 жовтня 1969 — 25 жовтня 1974 року — голова КДБ при Раді міністрів Узбецької РСР.

У жовтні 1974 — вересні 1981 року — начальник 7-го Управління КДБ при РМ СРСР. 19 серпня 1975 — 11 вересня 1981 року — член Колегії КДБ СРСР. З 1981 року — в чинному резерві КДБ СРСР.

У жовтні 1981 — лютому 1986 року — заступник міністра з виробництва мінеральних добрив СРСР по режиму. З 26 січня 1982 року — член Науково-технічної ради при заступнику міністра оборони СРСР.

З лютого 1986 року — персональний пенсіонер у Москві.

Помер 6 листопада 1998 року, похований на Ваганьковському цвинтарі Москви.

Звання

Нагороди

Джерела

Примітки
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.